Ті, хто з комп’ютерами давно, пам’ятають, що раніше на материнській платі не було виходу під монітор. Комп’ютеру потрібна була окрема відеокарта, яку потрібно було вставити у відповідний слот. Більшість сучасних материнських плат мають вбудовану відеокарту прямо в центральний процесор. Такий тип графіки називають “інтегрованою”.
Наприклад, якщо взяти ноутбуки, то, умовно, вони діляться на два типи: звичайний ноутбук для роботи та ігровий. У звичайному ноутбуці (не ігровому) графіка практично завжди інтегрована – окремої (дискретної) відеокарти немає. На такому ПК неможливо пограти в сучасні ігри, але такий ноутбук відмінно впорається з офісними завданнями і роботою з документами.
Незважаючи на те, що графіка інтегрована, можна дивитися фільми в 4к і працювати в графічному (або відео) редакторі. І, звичайно ж, підуть ігри минулих років – любителям старих хітів ігровий ПК і зовсім не потрібен: навіть офісний ноутбук сміливо може потягнути старі ігри, адже потужність навіть слабенького, але сучасного “селерона” в десятки разів вища, ніж тієї системи, що була років 15 тому.
А ось ігровий ноутбук уже має окрему відеокарту – на такому комп’ютері вже можна грати в сучасні ігри. А якість картинки залежить не тільки від відеоадаптера, а й від процесора та обсягу/типу оперативної пам’яті. Також варто розуміти, що наявність дискретної відеокарти веде до високого енергоспоживання комп’ютера – неважливо, ноутбука чи стаціонарного. Ще вбудована відеокарта буває не тільки в ноутбуках, а й у звичайних десктопних материнських платах.
Який головний плюс інтегрованої відеокарти?
Будь-який комп’ютер створюється під конкретні завдання. Наприклад, якщо взяти ноутбук, у якому буде окрема відеокарта, то він споживатиме набагато більше енергії. Адже потрібно живити ще й окремий модуль. А сама відеокарта, за фактом, є міні-комп’ютером з процесором і оперативною пам’яттю, який спеціально створений для обробки графіки.
Дуже часто в ноутбуках частина ядер центрального процесора не працює на повну потужність – такі ядра називаються енергозберігаючими. Така технологія присутня і в графічних ядрах. Отже, інтегрована відеокарта дає змогу подовжити автономність ноутбука.
Ну, а інтегрована відеокарта в стаціонарному комп’ютері дає змогу заощадити – не потрібно купувати окрему плату. Ну і, звісно, менше шуму – будь-яка сучасна відеокарта може мати 1 і більше вентиляторів, які можуть видавати сильний шум. Якщо користувач не грає в ігри, то ПК з дискретною відеокартою йому просто не потрібен.
