Вдумливого користувача iPhone дедалі складніше назвати щасливою людиною. Річ у тім, що на класичні обмеження платформи, яких і так чимало, продовжують нашаровуватися геополітичні, роблячи використання смартфонів Apple дедалі більш схожим на тортури.
Так, у 2024 році я все ще тримаю основну SIM-карту в iPhone 15 Pro Max, але Android-флагман (наразі це Samsung Galaxy S24 Ultra) з кожним днем бере на себе все більше і більше завдань. Скажу більше: якби я не міг користуватися двома смартфонами одночасно, то вибір однозначно припав би на Android. І зараз розповім чому.
Отже, сім речей, які мене засмучують в iPhone у 2024 році. Розташовані вони від найменш значущих до найбільш значущих (для мене).
Ідея цього матеріалу з’явилася в мене не просто так: до мене періодично приходять знайомі, рідні та читачі з питанням про те, яку платформу сьогодні краще вибрати. І якщо розглядається перехід з Android на iOS, то робити це я зараз нікому не рекомендую саме з цих причин.
В одних технологіях Apple попереду планети всієї і ніхто не може її наздогнати (наприклад, Face ID), а в інших відстає від конкурентів на роки. Одна з таких речей – швидка зарядка.
Поки одні смартфони отримують можливість зарядки на потужності 60-80-100-120 Вт, Apple з 2017 року (7 років!) глобально не підвищує ні потужність (20-27 Вт), ні швидкість заряду своїх смартфонів. Все ті ж плюс-мінус 30 хвилин до 50% і близько півтори години до 100%.
Водночас навіть бюджетні апарати на Android за 10-15 тисяч гривень можуть повністю заряджатися за 40 хвилин, а деякі флагмани і зовсім роблять це за 20 хвилин.
З такими пристроями в принципі забуваєш про кейс “поставити смартфон на ніч на зарядку”, встромив його коли завгодно: хоч за сніданком, хоч в обід, і через мінімальну кількість часу апарат заряджений.
Ніяк не з’явиться і зворотне бездротове заряджання, хоча така функція закладена на “залізному” рівні вже давно (адже MagSafe Battery Pack за певних умов все ж заряджається від iPhone). Час від часу такої можливості мені дуже не вистачає для підзарядки AirPods або інших бездротових навушників, що розрядилися в найбільш невідповідний момент.
Відсутність VoWi-Fi має два великі мінуси. По-перше, не можна дзвонити з міжнародного роумінгу за домашніми тарифами за наявності активного Wi-Fi-підключення. По-друге, не вийде бути на зв’язку там, де зв’язок погано ловить або не ловить взагалі, але є Wi-Fi.
Не можу сказати, що для мене наявність VoWi-Fi критична, але знаю одразу кілька людей, кому через це від iPhone довелося відмовитися. Усі вони живуть за містом і мають деякі проблеми з мобільним зв’язком на своїх ділянках.
Робота зі сторонніми хмарними сховищами або із завантаженням контенту зі стрімінгових сервісів – це біль.
Хочеш завантажити свій улюблений плейлист цілком у Spotify перед міжміською поїздкою на авто? Або десяток відосів на YouTube перед польотом? Або потрібно вивантажити пару гігабайт фотографій на Яндекс Диск? Будь добрий, не виходь із програми і стеж, щоб екран не вимикався. Інакше нічого не вийде.
При цьому з iCloud або Apple Music все чудово працює у фоні. Ось така ось дискримінація, якою купертинівці люблять займатися. Дратує неймовірно!
Коли часто працюєш із текстами, починаєш цінувати функціональний буфер обміну в Gboard на Android, якого немає ні в нативній, ні в жодній зі сторонніх клавіатур для iOS, навіть у тому ж Gboard (ймовірно, це обмеження з боку Apple).
По-перше, на Android є швидка вставка щойно скопійованого тексту в один тап – потрібний шматочок тексту (і навіть зображення або скріншот) з’являється над клавіатурою. Це шалено зручно!
По-друге, Gboard на Android сама може припустити, що вам потрібен не весь скопійований текст цілком, а тільки якась конкретна інформація, наприклад, номер телефону або адреса. І запропонує вставити також тільки їх.
По-третє, Gboard на Android запам’ятовує відразу кілька останніх копіювань, які можна відкрити списком. А якщо конкретний шматочок тексту потрібен особливо, то його в цьому списку можна закріпити.
При цьому на догоду конфіденційності буфер обміну автоматично очищається раз на добу.
Відстають від Android-пристроїв “яблучні” смартфони на роки ще й у плані бездротового аудіо. Причина у відсутності підтримки Hi-Res кодеків, таких як LDAC або Apt-X HD. В iPhone тільки AAC або ж “дріт” через перехідник, якщо хочеться чогось більшого.
Розумію, що більшості користувачів вистачає і AAC, особливо в парі з AirPods. Я сам активно користуюся навушниками Apple, щоб подивитися відео або поговорити телефоном.
Але коли мова заходить про прослуховування музики для задоволення, дістаю Sony WH-1000XM4 або Anker Soundcore Liberty 4 і підключаю їх виключно до Android-смартфона з підтримкою кодека LDAC. Ті самі навушники в парі з iPhone звучать гірше, і я це чую. Навіть зі стрімінгом (Spotify), не кажучи вже про lossless-формати.
А ще iPhone хоч і дає змогу підключати до себе бездротовим способом дві пари навушників, але працює це тільки з AirPods або Beats. До Samsung Galaxy S24 Ultra можна підключити дві пари будь-яких Bluetooth-навушників – дуже рятує, коли хочеться подивитися кіно в польоті разом із супутником.
Єдиний доступний на iOS спосіб безконтактної оплати, Apple Pay. На Android сторонні платіжні системи не заборонені, тому є величезна кількість замінників.
З iPhone же починається “колгосп” з усіма цими платіжними стікерами і MagSafe-гаманцями для карт. Пробував і те й інше. Спочатку нормально, потім набридає. То гаманець з картами вдома забудеш (а користуватися смартфоном з гаманцем на постійній основі ну ніяк не зручно), то стікер відклеїться або зміниш чохол, і доводиться стікер переклеювати. Загалом, суцільні компроміси.
Зміни політики Apple на догоду владі ЄС оптимізму трохи додають, але… Навіть у Європі банк не зможе просто взяти і впровадити у свій застосунок безконтактну оплату без узгодження з Купертіно.
Ні для кого не секрет, що в App Store тепер немає багатьох популярних і потрібних застосунків. І брати їх офіційним для iOS способом більше нізвідки.
Так, якщо ви встигли завантажити додаток до видалення з App Store, він продовжить працювати. Так, його можна перенести зі старого iPhone на новий через, наприклад, Imazing. І так, є способи встановлювати додатки у форматі .ipa (аналог APK на Android), знаючи пароль від Apple ID того, хто його завантажив з App Store, або ж підписавши додаток власним сертифікатом розробника. Але є багато “але”.
По-перше, всі ці маніпуляції – це зайва трата часу і сил, тоді як на Android багатьом буде достатньо встановити один лише RuStore, в якому є все вітчизняне “заборонене” ПЗ. А чого немає, завжди можна встановити звідкись ще.
По-друге, застосунки, яких немає в App Store, не надсилатимуть сповіщення. Взагалі.
По-третє, оновлюватися ці застосунки теж не будуть, що, наприклад, для банківських і фінансових – критично.
Колись, десь між 2009 і 2011 роками, ходили чутки, що Apple ось-ось випустить свій телевізор.…
Смартфони Samsung Galaxy завжди викликали у мене захоплення своїми шикарними дисплеями та якісними камерами. Але…
Компанія Samsung активно працює над створенням інноваційного смартфона з трьома складними секціями, вихід якого очікується…
Samsung повернула собі лідерство на світовому ринку складних смартфонів, значно збільшивши свою частку ринку з…
Стартап Ілона Маска xAI, що спеціалізується на штучному інтелекті, близький до залучення інвестицій на суму…
Авторитетний "Samsung-інсайдер" Ice Universe повідомив, що під час внутрішнього тестування розробники оболонки One UI 7…