Вдумливого користувача iPhone дедалі складніше назвати щасливою людиною. Річ у тім, що на класичні обмеження платформи, яких і так чимало, продовжують нашаровуватися геополітичні, роблячи використання смартфонів Apple дедалі більш схожим на тортури.
Так, у 2024 році я все ще тримаю основну SIM-карту в iPhone 15 Pro Max, але Android-флагман (наразі це Samsung Galaxy S24 Ultra) з кожним днем бере на себе все більше і більше завдань. Скажу більше: якби я не міг користуватися двома смартфонами одночасно, то вибір однозначно припав би на Android. І зараз розповім чому.
Отже, сім речей, які мене засмучують в iPhone у 2024 році. Розташовані вони від найменш значущих до найбільш значущих (для мене).
Ідея цього матеріалу з’явилася в мене не просто так: до мене періодично приходять знайомі, рідні та читачі з питанням про те, яку платформу сьогодні краще вибрати. І якщо розглядається перехід з Android на iOS, то робити це я зараз нікому не рекомендую саме з цих причин.
Немає по-справжньому швидкої (і зворотної бездротової) зарядки
В одних технологіях Apple попереду планети всієї і ніхто не може її наздогнати (наприклад, Face ID), а в інших відстає від конкурентів на роки. Одна з таких речей – швидка зарядка.
Поки одні смартфони отримують можливість зарядки на потужності 60-80-100-120 Вт, Apple з 2017 року (7 років!) глобально не підвищує ні потужність (20-27 Вт), ні швидкість заряду своїх смартфонів. Все ті ж плюс-мінус 30 хвилин до 50% і близько півтори години до 100%.
Водночас навіть бюджетні апарати на Android за 10-15 тисяч гривень можуть повністю заряджатися за 40 хвилин, а деякі флагмани і зовсім роблять це за 20 хвилин.
З такими пристроями в принципі забуваєш про кейс “поставити смартфон на ніч на зарядку”, встромив його коли завгодно: хоч за сніданком, хоч в обід, і через мінімальну кількість часу апарат заряджений.
Ніяк не з’явиться і зворотне бездротове заряджання, хоча така функція закладена на “залізному” рівні вже давно (адже MagSafe Battery Pack за певних умов все ж заряджається від iPhone). Час від часу такої можливості мені дуже не вистачає для підзарядки AirPods або інших бездротових навушників, що розрядилися в найбільш невідповідний момент.
Немає VoWi-Fi (“Дзвінки по Wi-Fi”) в актуальних iPhone
Відсутність VoWi-Fi має два великі мінуси. По-перше, не можна дзвонити з міжнародного роумінгу за домашніми тарифами за наявності активного Wi-Fi-підключення. По-друге, не вийде бути на зв’язку там, де зв’язок погано ловить або не ловить взагалі, але є Wi-Fi.
Не можу сказати, що для мене наявність VoWi-Fi критична, але знаю одразу кілька людей, кому через це від iPhone довелося відмовитися. Усі вони живуть за містом і мають деякі проблеми з мобільним зв’язком на своїх ділянках.
Не можна щось завантажувати або вивантажувати у фоні
Робота зі сторонніми хмарними сховищами або із завантаженням контенту зі стрімінгових сервісів – це біль.
Хочеш завантажити свій улюблений плейлист цілком у Spotify перед міжміською поїздкою на авто? Або десяток відосів на YouTube перед польотом? Або потрібно вивантажити пару гігабайт фотографій на Яндекс Диск? Будь добрий, не виходь із програми і стеж, щоб екран не вимикався. Інакше нічого не вийде.
При цьому з iCloud або Apple Music все чудово працює у фоні. Ось така ось дискримінація, якою купертинівці люблять займатися. Дратує неймовірно!
Буфер обміну з минулого століття
Коли часто працюєш із текстами, починаєш цінувати функціональний буфер обміну в Gboard на Android, якого немає ні в нативній, ні в жодній зі сторонніх клавіатур для iOS, навіть у тому ж Gboard (ймовірно, це обмеження з боку Apple).
По-перше, на Android є швидка вставка щойно скопійованого тексту в один тап – потрібний шматочок тексту (і навіть зображення або скріншот) з’являється над клавіатурою. Це шалено зручно!
По-друге, Gboard на Android сама може припустити, що вам потрібен не весь скопійований текст цілком, а тільки якась конкретна інформація, наприклад, номер телефону або адреса. І запропонує вставити також тільки їх.
По-третє, Gboard на Android запам’ятовує відразу кілька останніх копіювань, які можна відкрити списком. А якщо конкретний шматочок тексту потрібен особливо, то його в цьому списку можна закріпити.
При цьому на догоду конфіденційності буфер обміну автоматично очищається раз на добу.
Мізерні можливості з виведення звуку без дротів
Відстають від Android-пристроїв “яблучні” смартфони на роки ще й у плані бездротового аудіо. Причина у відсутності підтримки Hi-Res кодеків, таких як LDAC або Apt-X HD. В iPhone тільки AAC або ж “дріт” через перехідник, якщо хочеться чогось більшого.
Розумію, що більшості користувачів вистачає і AAC, особливо в парі з AirPods. Я сам активно користуюся навушниками Apple, щоб подивитися відео або поговорити телефоном.
Але коли мова заходить про прослуховування музики для задоволення, дістаю Sony WH-1000XM4 або Anker Soundcore Liberty 4 і підключаю їх виключно до Android-смартфона з підтримкою кодека LDAC. Ті самі навушники в парі з iPhone звучать гірше, і я це чую. Навіть зі стрімінгом (Spotify), не кажучи вже про lossless-формати.
А ще iPhone хоч і дає змогу підключати до себе бездротовим способом дві пари навушників, але працює це тільки з AirPods або Beats. До Samsung Galaxy S24 Ultra можна підключити дві пари будь-яких Bluetooth-навушників – дуже рятує, коли хочеться подивитися кіно в польоті разом із супутником.
Немає безконтактної оплати
Єдиний доступний на iOS спосіб безконтактної оплати, Apple Pay. На Android сторонні платіжні системи не заборонені, тому є величезна кількість замінників.
З iPhone же починається “колгосп” з усіма цими платіжними стікерами і MagSafe-гаманцями для карт. Пробував і те й інше. Спочатку нормально, потім набридає. То гаманець з картами вдома забудеш (а користуватися смартфоном з гаманцем на постійній основі ну ніяк не зручно), то стікер відклеїться або зміниш чохол, і доводиться стікер переклеювати. Загалом, суцільні компроміси.
Зміни політики Apple на догоду владі ЄС оптимізму трохи додають, але… Навіть у Європі банк не зможе просто взяти і впровадити у свій застосунок безконтактну оплату без узгодження з Купертіно.
Не можна просто так узяти і встановити багато додатків
Ні для кого не секрет, що в App Store тепер немає багатьох популярних і потрібних застосунків. І брати їх офіційним для iOS способом більше нізвідки.
Так, якщо ви встигли завантажити додаток до видалення з App Store, він продовжить працювати. Так, його можна перенести зі старого iPhone на новий через, наприклад, Imazing. І так, є способи встановлювати додатки у форматі .ipa (аналог APK на Android), знаючи пароль від Apple ID того, хто його завантажив з App Store, або ж підписавши додаток власним сертифікатом розробника. Але є багато “але”.
По-перше, всі ці маніпуляції – це зайва трата часу і сил, тоді як на Android багатьом буде достатньо встановити один лише RuStore, в якому є все вітчизняне “заборонене” ПЗ. А чого немає, завжди можна встановити звідкись ще.
По-друге, застосунки, яких немає в App Store, не надсилатимуть сповіщення. Взагалі.
По-третє, оновлюватися ці застосунки теж не будуть, що, наприклад, для банківських і фінансових – критично.
