Експерт у сфері інформаційних технологій, штучного інтелекту та ІТ-безпеки Ігор Ашманов порадив заклеювати камери смартфонів і планшетів. В інтерв’ю «АиФ» фахівець розповів, як спецслужби стежать через смартфон, чому небезпечно проходити тести в соцмережах, а також поділився думками про безпеку месенджерів.
АіФ : Кажуть, що вся техніка з камерами – ноутбуки, планшети, телефони – стежить за нами, знімає фото та відео, коли їй заманеться. Це правда?
Ігор Ашманов: Так. Не дарма Марк Цукерберг, засновник Facebook, технічно дуже просунута людина, заклеює камеру своєму ноутбуці – і почав робити це ще 7 років тому! Ваш телефон завжди вас «слухає», завжди визначає ваше місце розташування, і постійно дивиться в камеру на вас – навіть коли, здавалося б, не активний. При цьому телефон розуміє, якщо знімок зроблений в кишені, і на екрані темно. Знімки ж з особами, людьми, якісь ситуаціями апарати відправляють на «центральні сервера» – хто вигодонабувачі цієї інформації, можна тільки припускати … До даних з апаратів з Android мають доступ не тільки виробники телефону, але і АНБ, якій власник ОС зобов’язаний передавати інформацію за законом.
АіФ : Виходить, потрібно вимикати телефон, коли ним не користуєшся?
Ігор Ашманов: Це не допоможе. Треба розуміти, що каналів стеження багато. Треба намагатися не робити нічого компрометуючого. Тому що навіть якщо ви вважаєте, що телефон вимкнений, далеко не факт, що це так. Гарантія відключення – зняти батарею з апарату. Майже всі сучасні телефони мають незнімну батарею. З виключенням теж не все просто: апарат може програвати вам анімацію виключення і гасити екран – але залишатися активним. Є інший варіант, як ускладнити стеження – купити «цеглу» на кшталт Nokia 6610 і не користуватися смартфонами.
Сам Ашманов користується одним з останніх смартфонів Galaxy, але камери нам ньому не заклеює. Фахівець вважає, що йому це не потрібно: прослушка і стеження несе безпосередній ризик для людей, які мають справу з якимись таємницями. Це чиновники, представники спецслужб, великі бізнесмени і злочинці. Сервера ж збирають масиви даних, не виділяючи з них конкретно вас як особистість.
Ігор Ашманов : У будь-якому випадку я намагаюся не використовувати смартфон в специфічних ситуаціях: на переговорах, в сауні, спальні і т.п.
АіФ : Кажуть, месенджери (Telegram, WhatsApp, Viber) шифрують інформацію – і на відміну від смс і електронної пошти вони безпечніше. Це так?
Ігор Ашманов: Не впевнений. Цього ніхто не може знати достеменно. Це ж маркетинг. Чи надійна алгоритм шифрування, на чиїх серверах і в якому вигляді зберігається ваше листування? Простий приклад: знаєте, що публічна пошта (наприклад, Google) «читає» вміст ваших листів? Вона пропонує вам рекламу того, про що йшла розмова в листах. А Google за законом зобов’язаний передавати інформацію розвідці. Аналогічно влаштовані всі комунікаційні сервіси: звичайно, читають не живі люди, а штучний інтелект з лінгвістичним аналізом. А операційна система Windows-10 в початкової постачання має вбудованого клавіатурного шпигуна, який все ваші натискання клавіш відправляє в Microsoft.
АіФ: У соцмережах постійно гуляють тести: якими ви будете в старості, яка ви собака … При цьому для отримання результату потрібно надати доступ до даних профілю. Це безпечно?
Ігор Ашманов: Викачати публічний профіль можна і зовнішніми програмами. Небезпека тестів, на мій погляд, в іншому. Це масова дресирування людей, натаскування їх на виконання чогось по команді. Механізм простий: більшості людей не вистачає уваги до себе, а тут кажуть, що ти талановитий кулінар або схожий на знаменитість. Приємно! Яке ти тварина, ким ти був в минулому житті – мільйон ідіотських результатів, якими все діляться з друзями. Дресирування складається саме в «поділитися». Такий же зміст несуть флешмоби: облий себе водою, або напиши, як тебе згвалтували. Так тренують бездумне масове поведінку, як у лемінгів. Мені кажуть – я роблю: всі побігли, і я побіг. Той, хто збирає масові дані, ставить позначку: ось ці користувачі схильні вестися на масові дії. Робота така ж, по суті, як в «групах смерті» (які далеко не найстрашніше, що зараз є в мережі). Дресированим масам людей можна підкидати завдання все складніше, і вони охоче їх виконають.
АіФ : Ви сказали, є щось страшніше «груп смерті». Що?
Ігор Ашманов : групи блатної романтики АУЕ, групи романтизації шкільних розстрілів (по-англійськи «скулшутінга»). Насправді, ось така кібербезпека повинна хвилювати і сім’ю, і держава в першу чергу. Коли пароль вкрали – це півбіди. А ось коли вкрали мізки – це набагато гірше. Маніпуляторів в мережі зараз тисячі, і вони стають все витонченішими. Перевіряйте, чим займаються в інтернеті ваші діти, в яких групах з км вони спілкуються, які завдання виконують – це може врятувати їм життя.
У свою чергу ми хочемо нагадати вам про важливість збереження конфіденційності та особистих даних. Потрібно уважно стежити за тим, в які сервіси і системи ви «викидаєте» інформацію про себе. Хороший приклад – історія з додатком GetContact, який зберігає на своїх сервера зібрану інформацію про користувачів (дані телефонної книги, акаунтів в соцмережах, посадах і місцях роботи, фотографії, IP-адреси і записи телефонних розмов) і залишає за собою право передавати ці дані третім особам.
Це ж стосується і правил безпеки в магазинах додатків. Ніколи не встановлюйте сумнівні програми, що обіцяють чарівні функції і можливості, недоступні в офіційних клієнтів будь-яких сервісів. На цей рахунок у нас теж є хороший приклад: нещодавно в Google Play з’явився додаток «Всі банки в одному місці». Як з’ясувалося, це вірус, який краде дані для доступу до банківських рахунків жертв. В описі програми сказано, що він позбавляє користувачів від необхідності встановлювати кілька програм і дозволяє управляти всіма фінансами за допомогою єдиного інтерфейсу. Оцінки і відгуки до додатка були накручені, і за кілька днів його встигли встановити близько 500 осіб.
