Вчені дослідили, що відчувають померлі

Страх неминучої смерті для багатьох людей – одне з найбільш неприємних відчуттів, особливо це стосується тих, хто боїться померти на самоті. І, як з’ясували вчені, для таких побоювань і навіть виникнення панічного страху в людей є всі підстави.

Згідно з дослідженням науковців з Медичного центру Лангоне при Нью-Йоркському університеті, момент смерті – дещо інше, ніж просто зупинка серця. Виявляється, після офіційної констатації смерті померлі все ще перебувають у свідомості. І більш того – вони іноді не до кінця розуміють, що померли, оскільки при цьому відчувають навколишній світ.

Це з’ясувала група дослідників під керівництвом професора Сема Парніа. Упродовж багатьох років учені спостерігали за станом людей, які вже при смерті. Крім того, вони збирають свідчення тих, хто пережив клінічну смерть. І після довгих років роботи автори зібрали дані, узагальнили їх і опублікували перші підсумки.

Головний висновок дослідження: після офіційної констатації смерті – тобто після зупинки серця – людський мозок усе ще функціонує і залишається активним. Розум живе! А отже, у більшості випадків люди можуть абсолютно чітко розуміти, що вони померли.

При цьому померлий відчуває, що його тіло більше не реагує на зовнішні подразники. Зокрема, не можна ворухнути ногою, рукою чи видати якусь міміку. При цьому чує слова, бачить навколишніх, але не здатний подати їм жодного знака. Інакше кажучи, померла людина почуває себе ніби ув’язненою у тілесній оболонці.

Вчені пояснюють свої висновки тим, що мозок помирає значно повільніше, ніж серце, тому людський розум живе якийсь час навіть після констатації смерті. Адже з моменту зупинки серця кров перестає надходити в мозок і його робота сповільнюється. Але таке сповільнення ланцюгової реакції клітинних процесів може тривати кілька годин після смерті серця. Врешті-решт це призводить до загибелі клітин усього мозку.

Лікарі також виявили, що повернення до спогадів про життя може бути пов’язане з тією частиною мозку, яка зберігає спогади. Вони вважають, що ця частина мозку – остання, яка руйнується через  дефіцит кисню і втрату крові, а тому здатна працювати, навіть коли людина втрачає свідомість і повільно вмирає.

Медики відзначають, що часто спогади вмираючих людей особливо емоційні. При цьому між спогадами не існує лінійної прогресії, людина не може відповісти, чому до неї прийшли саме ці спогади, а не інші.

джерело