В даний час на Землі досить найрізноманітніших конфліктів між різними державами. Приводи для розглядів з’ясовуються і обговорюються, активно доводиться законність домагань з усіх боків. Чи очікує людство таке і за межами планети? Деякі американські видання припускають, що теоретично дуже вже багато країн і фірми зацікавилися нашим супутником – Місяцем. Фахівці вважають, що в найближчому майбутньому не виключено, що на небесному тілі почнуть активно бурити, добуваючи корисні копалини. Також об’єкт може бути включений в кількість популярних місць для туризму з боку людей багатший. Внаслідок цього, є побоювання, що це буде відбуватися безконтрольно, і супутник отримає більше пошкоджень, ніж від частих космічних бомбардувань, яким раніше активно піддавалися.
За фактом, будь-яку активність на об’єктах за межами Землі повинен регулювати «Договір про космічному просторі», підписаний ще в 1967 році. У його тексті зазначено, що ніякі об’єкти, які виходять за рамки орбіти нашої планети, не можуть перебувати у приватній власності, а також не можуть бути захоплені будь-якою країною. Проте, частина держав внесли в свої конституції нові законодавчі норми, де фактично домовленість минулого століття спростовується. Експерти вважають, що Місяць дуже перспективна і як об’єкт комерції, і як об’єкт науки, тому варто це впорядкувати, поки не стало пізно.
Чим же за фактом наш супутник настільки цікавий? В першу чергу, він привертає відстанню. Проблема швидкого пересування в космічному просторі є однією з найбільш гострою при його умовному освоєнні, тому те, що для потрапляння на Місяць потрібно тільки три дні, дає істотний плюс. Крім того, за популярним науковим викладенням, небесне тіло з’явилося після того, як Земля піддалася космічної бомбардуванню, під час якої якась протопланета, що зіштовхнулася з нашої, розпалася на шматки. Залізне ядро атакуючого об’єкта і нашого злилися в єдине ціле, збільшивши масу нашої планети. Шматок, що мають більш легкі метали, з’єднався з відкололася частиною Землі і сформував Місяць. Там тепер основний елемент – реголіт. Місцевий грунт схожий на пісочно-скляну масу, подрібнену до стану пилу.
Місяць взагалі зацікавила фахівців, коли відкрили так звану місячну воду в 2009 році. Правда, рідкої ця штука не буває, а тільки як шматок льоду в районі місцевих полюсів. Як мінімум, 40 кратерів частково покриті місячної водою. Теоретично, якщо хтось забажає на Місяці оселитися, то саме ця речовина в розтопленому стані допоможе з угамуванням спраги. Також є думка, що завдяки місячної воді можна буде земний супутник «озеленити».
Деякі бачать Місяць також, як перевалочний пункт на шляху до заселення Марса. За словами астробіології Кріса Маккея, щоб заснувати хоча б дослідницьку базу на Червоній планеті, потрібно перш за все оцінити перспективи, створивши її на природному супутнику Землі. Правда, все, як завжди, впирається в гроші. Свого часу перші люди висадили на Місяці за суму, яка в даний час перевищує сотню мільярдів доларів. Сучасні технології дозволяють зменшити цю цифру раз в десять, однак все одно це не мало. Крім того, щоб взагалі здійснити пілотовану експедицію на Місяць, потрібно готувати її далеко не один рік.
Власне, крім фінансових витрат, існує і кілька інших проблем. Зокрема, головна небезпека – космічне випромінювання. Місяць не має магнітного поля, як Земля, тому радіаційний фон там істотно перевищує допустимі форми. Для порівняння, на території всього Чорнобиля, навіть в найбільш заражених місцях, і то набагато безпечніше. Поки пропонують для цього в буквальному сенсі йти під місцеву землю, вважаючи, що основний удар випромінювання припаде до поверхні, а в глибоких печерах рівень радіації нижче. Другий момент – клімат. Перепади температури в денний і нічний час доби тут значні – від мінус 200 градусів до плюс 150.
Якщо замислюватися про Місяць, як про місце, де можна добувати якісь корисні копалини, то фахівці виділяють дві складності. Перша – це те, що відсутня технологія, яка дозволила б провести керовану термоядерну реакцію, а друга – дуже вже дорого доставляти все це тому на Землю. Витрати можуть і не покрити прибуток. Якщо такі проблеми вирішені не будуть, то грандіозні плани будь-якої країни по комерціалізації Місяця можуть не здійснитися.
Поки, проте, проекти по тому, щоб як мінімум колонізувати земний супутник, активно розробляються. Наприклад, ще 14 років тому американське космічне відомство NASA замислюватися програму «Сузір’я», що має на увазі створення пересувної бази. Вважали, що така буде використовувати в якості палива сонячну енергію, а астронавти будуть захищені герметичними костюмами, які захищають їх від радіації. Однак через 5 років після початку розробки проект був закритий у зв’язку з визнанням зайвої його дорожнечу, а NASA, як відомо, бюджет значно урізали. Однак теоретично його можуть відродити, оскільки підрахували, що в наш час така програма обійдеться раз в десять дешевше.
Також були думки про те, що створити шахтарську колонію, яка займається видобутком Гелія-3, як нерадіоактивного палива. Почали розробляти це 4 роки тому, і що з проектом зараз, поки не відомо.
