Ощадбанк запустив програму Мобільний Ощад. Від старої платформи його відрізняє насамперед простота.

«Це інтуїтивно простий інтерфейс, відсутність великої кількості кліків <…> У новому додатку все швидше <…> Функція встановлення лімітів — нашому додатку до неї важко дістатися… У новому це швидше та простіше», — розповів член правління Антон Тютюн під час презентації.

Крім того, нова програма базується на технології Flutter, яка забезпечить швидші оновлення платформи.

Ще один принцип нового додатку банку – емоції.

“Банкінг – не дуже весела справа <…> Ми хочемо зробити контакти з клієнтами приємними”, – зазначив Антон Тютюн.

Емоційна взаємодія забезпечить новий герой — Ощадик, який супроводжуватиме клієнта у додатку.

В Ощадбанку кажуть: від появи ідеї до її реалізації минуло два роки. Старим додатком клієнти можуть користуватися ще близько року.

Також голова правління держбанку Сергій Наумов нагадав, що Ощадбанк запустив свій додаток ще в 2012 році. 2013-го ним користувалися 13 тис. клієнтів, на початок 2021-го їх було вже 5 млн, а за 10 місяців цього року — ще плюс 800 тис.

Число користувачів інтернету зростає, але 37 відсотків жителів планети все ще не мають доступу до нього. Це означає, що 2,9 млрд людей ніколи не користувалися перевагами всесвітнього павутиння. Для багатьох із них ці послуги надто дорогі, а для інших недоступні через відсутність цифрових навичок. Такими є дані нової доповіді Міжнародної спілки електрозв’язку (МСЕ), пише сайт ООН.

За прогнозами, до кінця 2021 року налічуватиметься 4,9 млрд осіб, підключених до мережі, у 2019 році їх було 4,1 млрд. Експерти МСЕ вважають, що це гарна новина з погляду глобального розвитку. Проте загальні дані свідчать про величезну нерівність у сфері цифрових технологій.

З 2,9 млрд осіб, які все ще не підключені до інтернету, близько 96 відсотків проживають у країнах, що розвиваються. І навіть серед 4,9 млрд., які вважаються користувачами інтернету, багато сотень мільйонів мають можливість виходити в інтернет є нечасто.

«В даний час до інтернету підключено майже дві третини населення Землі, але ще багато що зробити, щоб підключити до нього кожного, — заявив Генеральний секретар МСЕ Хоулінь Чжао. — МСЕ працюватиме з усіма сторонами, щоб переконатися в наявності структурних механізмів, необхідних для підключення 2,9 млрд осіб, що залишилися».

Експерти зазначають, що заходи, вжиті під час пандемії, сприяли зростанню кількості підключень до Інтернету. За два роки кількість користувачів мережею зросла на 17 відсотків. Багато хто був змушений підключатися, оскільки це була єдина можливість навчатися, працювати, отримувати новини та оплачувати комунальні послуги. Але не всі могли дозволити собі купити відповідні телефони, комп’ютери чи лептопи або оплатити інтернет-послуги.

Число користувачів інтернету у світі зросло більш ніж на 10 відсотків у перший рік пандемії, що є найбільшим річним приростом за десятиліття. При цьому, як зазначають експерти, нові підключення відбувалися в країнах, що розвиваються.

Однак проблему не було вирішено. У найменш розвинених країнах майже три чверті людей ніколи не виходили до інтернету. Основна причина – бідність, неписьменність, обмежений доступ до електроенергії, а також відсутність цифрових навичок та поінформованості про цифрові технології. При цьому поза цифровим світом залишаються переважно жінки.

Зберігається цифровий розрив між міськими та сільськими районами, хоча він не настільки значний у розвинених країнах. У глобальному масштабі кількість користувачів інтернету серед городян майже вдвічі більша, ніж серед мешканців сільських районів.

У всіх регіонах світу очевидним є розрив поколінь. У середньому 71 відсоток населення світу віком від 15 до 24 років користується інтернетом, тоді як у всіх інших вікових групах -57 відсотків.

Серйозним бар’єром доступу до Інтернету залишаються ціни на комп’ютери, телефони та інші пристрої та вартість послуг підключення. У деяких найбідніших країнах світу вартість підключення до інтернету сягає 20 відсотків або більше від ВНД на душу населення.

Ще одна серйозна стримуюча проблема — відсутність цифрових навичок та розуміння переваг, які обіцяє інтернет. Часто це посилюється відсутністю онлайн-контенту на місцевих мовах.