Відколи розпочалася повномасштабна війна, з’явилося чимало програм грошової підтримки населення. Цим користуються шахраї, щоб виманити конфіденційні дані, отримати доступ до банківських карт і викрасти кошти. Часто зловмисники видають себе за працівників фінансових установ.
Про це розповіла пресслужба Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Способів обманом дізнатися особисту інформацію існує чимало, а найбільш розповсюджена схема – використання назв відомих компаній та установ, які викликають довіру. Аферисти прикидаються представниками організацій і випитують номер платіжної картки, пароль до онлайн-банкінгу, код в SMS тощо.
Приманкою для довірливих українців роблять подання заявки на отримання грошової підтримки від благодійників чи держави. Наприклад, у Мінреінтеграції попередили про появу розсилки нібито Ощадбанку з пропозицією зареєструватися на фінансові виплати.
“Нагадуємо, банк ніколи не запитує інформацію про номер картки, CVV-код. В жодному разі не можна переходити за посиланням у таких повідомленнях і вводити дані своїх карток. Це може призвести до втрати коштів з рахунку”, – зазначили в Ощадбанку.
Українців просять не ігнорувати подібні повідомлення, дзвінки чи електронні листи. Необхідно звернутися до служби підтримки фінустанови і детально описати ситуацію. Це допоможе оперативно зреагувати на факт неправомірного використання чужого найменування і вберегти інших користувачів від шахрайства.
Як захиститися від карткових аферистів
За інформацією Національного банку, сума збитків українців через карткових шахраїв склала понад 800 млн гривень у 2023 році, що більше на 70% показника 2022-го. Це означає, що зловмисники посилили атаки на довірливих людей. Але можна захиститися від загрози, якщо дотримуватися базових правил фінансової грамотності:
- встановити двофакторну ідентифікацію на онлайн-банкінг і грошові операції;
- використовувати одноразові паролі, які приходять на смартфон;
- прив’язати номер телефону до персональних даних, аби посилити рівень верифікації клієнта.
Зрозуміло, що заборонено передавати особисту інформацію стороннім особам, вписувати номери карток на невідомих сайтах, клікати на підозрілі посилання в рекламі тощо. Ніколи не можна бути впевненим у правдивості пропозиції, отриманої в месенджері, соціальній мережі чи на електронну пошту.
Тому завжди ретельно перевіряйте джерела повідомлення, читайте відгуки в Інтернеті про компанії чи організації, від імені яких надійшов лист. Це допоможе мінімізувати ризики і вберегти власні фінанси, за якими полюють зловмисники.