З моменту реєстрації в соціальних мережах чи месенджерах далеко не кожен українець хоч раз отримував підозрілі повідомлення та дзвінки від банків, невідомих організацій чи установ про шалені бонуси, премії, кредити тощо. Такі повідомлення є поширеною технікою, яку використовують кібершахраї. Проблема цифрових атак була і залишається: до 2022 року кіберзлочинці завдали українцям збитків на понад 1 мільярд гривень, повідомляє асоціація EMA.
З початком повномасштабного вторгнення до арсеналу шахраїв додалася ще одна схема: крім звичних прийомів, вони, зокрема, наживаються на фейкових благодійних та волонтерських зборах. Як не потрапити на гачок шахраїв, якою інформацією ніколи не можна ділитись та як розпізнати злочинця — нагадує команда Rakuten Viber.
Базові правила
- Якщо ви отримали посилання у чаті на невідомий сайт від незнайомого адресата чи з підозрілим текстом повідомлення — не переходьте за ним. Наприклад, якщо у груповому чаті вам надійшло повідомлення з посиланням на перерахування коштів за новою програмою допомоги, варто перевірити цю інформацію на сторонніх джерелах (новинні сайти, портали державних органів тощо). Офіційні волонтерські ініціативи будуть завжди оголошені на сторінках установ у мережі, а про окремі збори навіть писали в новинах. Посилання ж від шахраїв можуть перевести вас одразу на форму переказу коштів.
Якщо ви перевірили інформацію і такий збір / фонд / програма дійсно існують — повторно уважно перегляньте усі деталі в повідомленні та на сайті, куди веде посилання. Похибка в написанні назви вже може свідчити про те, що перед вами шахрайська пастка.
- Довіряйте лише інформації з перевірених джерел чи від знайомих адресатів. У випадку, якщо ви отримали повідомлення від невідомої вам організації, перевірте її профіль. Шахраї нерідко представляються компаніями, аби виманити платіжні дані в адресата. Щоб додати правдоподібності своїй схемі, зловмисники ставлять на фото акаунту логотип організації, а замість імʼя — її назву.
По-перше, зверніть увагу на позначку профілю — організації, офіційно зареєстровані у Viber, мають “блакитну пташку” біля назви та містять активне посилання на сайт в описі.
По-друге, перевірте інформацію про організацію в інтернеті. Кожна чинна компанія або фонд, найімовірніше, матиме сайт і зʼявиться на першій же сторінці результатів пошуку. Також на порталах зазвичай вказані посилання на соціальні мережі та месенджери компаній, тож легко перевірити, хто саме вам пише — фейк чи офіційний представник.
У цілому, якщо ви прагнете безпечно переказати гроші на допомогу, краще користуватись реквізитами на офіційних сайтах або ж долучитися до зборів від людей, яких ви знаєте особисто. Не перераховуйте кошти за посиланням від невідомих контактів.
- Ніколи не діліться персональною інформацією в чатах та телефоном: у жодному випадку не передавайте свої платіжні дані, номери документів, будь-яку конфіденційну інформацію третім особам — так ви убезпечите себе та свої гроші від шахраїв.
Памʼятка про інформацію, якою ніколи не можна ділитись
- Контактні дані: не вказуйте номер телефону, домашню адресу чи адресу прописки, електронну пошту на підозрілих сайтах та не передавайте цю інформацію невідомим контактам без необхідності.
- Платіжні дані: ніколи не вводьте дані ваших карток (номер картки та рахунку, термін дії картки, CVV код, пароль від банківського застосунку та PIN) на підозрілих сайтах та не передавайте їх третім особам.
- Дані документів: не повідомляйте номер паспорта, ІПН та будь-які дані з документів, про які вас може запитати невідомий контакт.
- Локація: ніколи не діліться своєю геолокацією з незнайомцями, які можуть запитати це у чаті. Також варто прискіпливо ставитись до питань про те, де ви будете за годину, завтра тощо.
- Паролі та кодові слова: нікому та ніколи не передавайте ці дані (зокрема, відповіді, які ви зазначаєте при реєстрації рахунку в банку — дівоче прізвище, імʼя домашньої тварини тощо).
