Експеримент AutoML компанії Google перевернув уявлення про штучний інтелект. Як виявилося, машини чудово навчають інші машини виконувати суто людські завдання.
Про нашестя роботів писали фантасти, аналітики і навіть економісти. Мовляв, скоро більшість населення залишиться без роботи і житиме на посіб’я з “непотрібності”. До речі, саме це слово вжив Юваль Ной Харарі у бестселері “Sapiens. Коротка історія людства”. Є й позитивний момент: у більшості картинок майбутнього таким людям платитимуть.
Під оптимістичним соусом у Фінляндії вже почали виплачувати гроші не за роботу, а просто так. Зокрема, в країні проходить дворічний експеримент з введення так званого базового доходу. Дві тисячі фінів отримують 560 євро щомісяця. Як це вплинуло на суспільство, дослідники обіцяють повідомити пізніше.
Отже схоже, “пророцтво” збувається, а прогрес нарощує оберти. Так, під час експерименту AutoML компанії Google дослідники довели, що алгоритм або код, який допомагатиме машинам виконувати завдання, може створювати не людина, а така ж сама машина.
При цьому створена машиною система досягла неабияких успіхів. Так, їй вдалося успішно розподілити за категоріями 82% заданих зображень. З визначенням розташування об’єктів на картинці впоралася на 43%. Здавалося б, результат недосконалий… Але, навчена людиною система досягла лише 39% успіху.
Авторів експерименту переповнюють емоції. Мовляв, в машинах, на відміну від кваліфікованих програмістів, дефіциту не буде.
Між тим створення і вдосконалення штучного інтелекту наразі є головною метою тисяч IT-компаній. Розробники корплять над створенням так званих штучних нейронних мереж. Вивчивши механізми обміну інформацією у людському мозку, їх намагаються повторити у машинному. Єдина заковика – наразі людство ще не досконало вивчило процеси, які відбуваються у нього в голові.
Втім, шанувальники штучного інтелекту вже плескають в долоні: мовляв, недалекий той момент, коли машини замінять навіть найбільш кваліфікованих і високооплачуваних менеджерів.
У мережі час від часу з’являються заголовки щодо представників різних професій.
ДИЗАЙНЕРИ
Зокрема, не так давно Google представила додаток AutoDraw, який здатен перетворити каракулі користувача у цілком пристойний малюнок, який можна використовувати для ілюстрації статей, виготовлення листівок, постерів і афіш.
Тоді торочили, що дизайнерам наразі не варто надто хвилюватися, а от вдосконалювати свою кваліфікацію треба безперервно. Адже в їхніх інтересах вийти переможцем із “творчих” перегонів з машинами.
AutoDraw – нащадок QuickDraw, який просто розпізнавав об’єкт, який мишкою намагався намалювати на комп’ютері користувач. При цьому задані людиною контури постійно порівнювалися з наявними у базі паттернами. Таким чином база зразків поповнювалася, а робота штучного інтелекту ставала досконалішою. Програма поступово усвідомлювала, що людина може намалювати кролика близьким до реальної тварини, а може зобразити мультяшного героя, чи то обмежитися схематичними вухами та носом.
ЖУРНАЛІСТИ
У Assotiated Press переважно машинний розум відповідає за спортивний контент. А у американському виданні Washington Post використовують додаток Heliograf, який створює невеличкі замітки щодо найбільш резонансних подій. Зокрема, його активно використовували під час олімпіади в Ріо (додаток запостив 300 новин) та президентських виборів у країні (500 новин).
Крім того, додаток попереджав журналістів, коли ситуація починала розгортатися в неочікуваному напрямку, таким чином організовуючи співробітників.
У редакції стверджують, що програма їхнім журналістам – не конкурент. Просто таким чином намагаються вивільнити час для більш складної роботи. Втім, наразі є чимало видань, які використовують виключно запозичений контент. І от їм трохи похвилюватися не завадить.
КОМПОЗИТОРИ
Співачка Тарін Саутерн створила композицію Break Free спільно зі стартапом зі штучного інтелекту Amper. Дівчина написала текст і вокальну партію. Програма допрацювала решту музики. До цього Тарін задала програмі настрій і жанр майбутнього твору.
КАСИРИ І СТРАХУВАЛЬНИКИ
Втім, якщо у представників творчих професій є чималі шанси перевершити машину у креативі, “репресії” проти більш технічних спеціалістів почалися вже зараз.
Експерти торочать: тим, хто звик тихо підраховувати, час засвоювати інші, більш гуманітарні навички.
Наприклад, японська страхова компанія Fukoku на початку року звільнила 34 співробітників, переклавши їхні задачі – підрахунок відсотків і прибутку на “плечі” штучного інтелекту. Місію взяла на себе програма Watson Explorer компанії IBM. В анотації до додатку його характеризують як “когнітивну технологію, яка вміє мислити, як людина, аналізувати і інтерпретувати дані, включно з неструктуровним текстом, малюнками, аудіо та відео”.
Аналітики стверджують, що доля співробітників компанії унікальною не буде, адже до 2035 році половину усіх завдань виконуватиме штучний інтелект.
А в ОАЕ створили перше у світі Міністерство штучного інтелекту. Його відкриття позиціонується як частина стратегії, згідно з якою країна має бути у перших рядах технологічної революції. Очільники нового відомства стежитимуть, в тому числі, за тим, щоб у технології вкладалися пристойні гроші.
Що ж до штучного інтелекту в Україні, про нього не прийнято говорити захоплено. Мовляв, з технологіями у більшості сфер у нас біда, тож до Заходу ще тягнутися і тягнутися. Втім, кілька успішних проектів показують круті перспективи і для нашої країни. Наприклад, вітчизняний стартап Grammarly минулої весни залучив $110 млн інвестицій. Завдяки роботі штучного інтелекту проект здатен виправляти помилки у тексті.
