У новому Samsung Galaxy S23 буде супутниковий зв’язок. Але не поспішайте радіти

Минулий рік приніс нам чимало технологій, які показали, що смартфони справді розвиваються. Напевно, однією з найцікавіших є підтримка новими смартфонами супутникового зв’язку. Звучить як щось космічне у всіх сенсах слова, і поки що ця технологія не знайшла масового застосування. Але тепер з’явилася інформація про те, що вже менше, ніж через місяць, ми побачимо ще один телефон, який підтримуватиме цю технологію. Але не поспішайте думати, що це одразу щось змінить. Є свої особливості та підводні камені.

Які телефони підтримують супутниковий зв’язок

Нова функція, яка з’явилася в мобільних телефонах десь минулого року, зараз справді є лише в одиницях пристроїв. Huawei та Apple були першими брендами, які використовували її. При цьому хоч і з невеликою перевагою в часі першою була саме китайська компанія. Вона презентувала свій телефон за кілька днів до презентації iPhone 14.

Чи працюватиме Galaxy S23 через супутники

Згідно з нещодавнім звітом SamMobile , серія Samsung Galaxy S23 теж підтримуватиме супутниковий зв’язок . Можна ”притягнути за вуха”, що це також свого роду перший телефон із супутниковим зв’язком. Найпершим він не став, серед пристроїв із 5G теж є супутниковий зв’язок (серія iPhone 14). Скажімо, це перший смартфон на Android c 5G, який підтримує таку технологію. А враховуючи, наскільки умовний Android у Huawei, новинку майже без перебільшення можна назвати майже першим телефоном на Android (повноцінному) з підтримкою 5G.

Ось тільки думати, що з такими технологіями можна буде не залежати від вишок стільникового зв’язку, точно не варто. Принцип роботи технології полягає в тому, щоб дозволити користувачеві зв’язатися із зовнішнім світом, передавши екстрену інформацію на супутники, що знаходяться на навколоземній орбіті.

Чи добре працює супутниковий зв’язок

Важливо відзначити, що з’єднання, яке встановлюється подібним чином, набагато повільніше, ніж традиційне, яким ми щодня користуємося у звичайному житті. Його не вистачить не лише для того, щоб забезпечити повноцінне Інтернет-підключення, але навіть для найпростіших завдань. Це з тим, що сигнал повинен проходити набагато більшу відстань. Одного цього достатньо для того, щоб сигнал сильно втрачав у своїй силі, адже зазвичай відстань до стільникової вежі становить не більше кількох кілометрів, а до супутника ми отримуємо вже багато десятків кілометрів. Ось і виходить, що ні доступу до Інтернету, ні дзвінків, ні навіть текстових повідомлень через супутники ми не отримаємо.

Ще одна проблема, пов’язана з передачею даних через супутники , полягає в тому, що для роботи потрібна пряма видимість супутників. Якщо нема прямого огляду неба, це займе більше часу. В ідеальних умовах, якщо над вами чисте небо та супутники все ж таки видно, передача повідомлень зазвичай займає близько 15 секунд. Затримки можуть збільшитися до більш ніж хвилини через такі фактори, як дерева, та інші особливості місцевості, наприклад, пагорбів, гір і каньйонів. Навіть погана погода та висока хмарність дуже впливають на передачу сигналу. Таким чином, ця функція в основному є резервною аварійною системою порятунку для туристів, які виявилися десь, де просто немає іншого способу передати сигнал лиха.