Чоловік в Англії, що пропалює свій сад, зробив унікальне відкриття. Він знайшов старий камінь із дивними письменами.
На перший погляд, напис виглядає як серія вертикальних ліній, вирізаних на камені розміром з плитку шоколаду. Але насправді ці смуги є написом на огамі — алфавіті, який використовувався для написання послань в Ірландії після четвертого століття нашої ери.
Знахідка спантеличила археологів. Вони не можуть пояснити, як камінь опинився в англійському місті Ковентрі.
«Він [камінь] привернув мою увагу, коли я розчищав зарослу частину саду, – розповів учитель географії Грем. Він виявив об’єкт на своїй ділянці. — Спершу я подумав, що це якийсь календар. Пізніше з’ясувалося, що це камінь із огамом і йому понад 1600 років. Це неймовірно”.
Фотографії каменю побачила історик із Університету Глазго Кетрін Форсайт. Вона підтвердила, що зображені лінії – це огамічний лист. Створивши 3D-модель каменю, вона частково розшифрувала напис як “Maldumcail/S/Lass”. Перша частина відноситься до імені людини – “Маель Дамкейл”, – але значення решти поки що невідоме.
Об’єкт виготовлений із пісковика. Він важить близько 139 г і має довжину приміряно 11 см. Рядки напису прорізані у трьох кутах між гранями каменю. Це був поширений спосіб написання огама до появи пергаменту з телячої шкіри, овчини та паперу.
Огам має деяку подібність до скандинавських рун, які також складаються з прямих ліній. Його винайшли перші християнські громади в ранній Ірландії і використовували як таємний засіб зв’язку.
Камінь із огамом – рідкісна знахідка. Відомо лише близько 400 написів на огамі. І лише 10 з них було знайдено в Англії. Інші перебували в Ірландії та деяких кельтських регіонах Великобританії, таких як Уельс, Шотландія та Корнуолл.
Камінь подарували Художній галереї та музею Герберта у Ковентрі. Його буде виставлено на загальний огляд до квітня 2025 року. Музей також планує ретельно дослідити камінь та напис на ньому.
“Можливо, ми ніколи не дізнаємося, за яких умов якийсь Маель втратив камінь і як він опинився в саду в Ковентрі, але я сподіваюся, що майбутні дослідження розкажуть про нього більше”, – заявила у своєму повідомленні куратор музею Герберта Алі Уеллс.
