Названо найефективніші препарати проти COVID-19

Відразу два препарати показали високу ефективність проти коронавірусної інфекції. Як повідомляють розробники, пацієнти з COVID-19, які приймали ці ліки, з груп ризику рідше потрапляли в лікарню і вмирали.

Чому важко вбити вірус

Противірусна терапія – больова точка сучасної медицини. Препаратів, які гарантовано вбивають патогени, критично мало. Справа в тому, що віруси діють лише у живій клітині. Поза організмом, наприклад на предметах, шкірі тіла, вони практично неактивні. І там їх легко знищити антисептиком зі спиртом, який ушкоджує ліпідну оболонку мікробів, або просто добре змити милом.

Коли віруси заражають організм, вони проникають у клітини та влаштовують там фабрики з виробництва копій. На відміну від бактерій, на них не діють антибіотики: просто не дістаються туди, куди треба. Потрібно або вбивати заражену клітину, або доставляти діючу речовину всередину. Перший варіант – це власне хіміотерапія з усіма їй властивими неприємними наслідками. З другим є низка проблем: як впровадити препарат і розпізнати ціль, не нашкодивши самій клітині.

Для найнебезпечніших інфекцій, таких як ВІЛ, гепатит C, створили ефективні ліки прямої дії. При їхньому регулярному прийомі вірусне навантаження знижується до мінімуму, пацієнт фактично веде нормальне життя.

Як працюють противірусні ліки

Чи потрібні такі препарати проти грипу та інших сезонних респіраторних інфекцій, питання є відкритим. Більшість цих захворювань не є небезпечними і проходять самі собою через тиждень-другий. Проте 2002-2003-го року в Китаї стався спалах атипової пневмонії зі смертністю десять відсотків. Її викликав SARS-коронавірус. Вчені розпочали розробку ліків, але епідемія швидко закінчилася, проєкти згорнули.

Минулого року — одразу, як розшифрували геном нового коронавірусу, — ці напрацювання дістали з полиць і пустили в хід. Зокрема, з’єднання, синтезоване Pfizer, успішно придушувало реплікацію SARS-CoV-2. Його мета – основна вірусна протеаза, фермент, що розщеплює білки.

Коли SARS-CoV-2 впроваджується у клітину, він залучає її ресурси синтезу своїх білків. Спочатку формуються два довгі поліпротеїнові ланцюжки. Дві протеази – головна та папаїноподібна – розщеплюють їх на фрагменти, з яких збирається вірусна РНК. Молекула, винайдена Pfizer, пов’язує головну вірусну протеазу і не дає їй працювати як ножиці. Поліпротеїновий ланцюг залишається цілим, відповідно, процес складання нової РНК порушується. Вірус не реплікується. Подібні препарати називають інгібіторами протеази.

Речовина призначалася для внутрішньовенного введення, проте вчені швидко переробили його в таблетки та у квітні цього року опублікували формулу. Робоча назва – PF-07321332.

Препарат проходив одночасно другу та третю фази клінічних випробувань на трьох тисячах осіб з різних країн. Проміжні результати виявилися настільки хорошими, що Pfizer перервали набір добровольців і випустили прес-реліз.

У випробуваннях брали участь невакциновані люди старше 18 років із симптомами ковіда, що виникли кілька днів тому, та позитивним ПЛР. Усі — із груп ризику, але поки що лікувалися амбулаторно. У них є хоча б один із факторів, що обтяжують хворобу: літній вік, діабет, проблеми із серцем чи легенями.

Одним давали плацебо, іншим — PF-07321332 двічі на день. З тих, що хворіли лише три дні (389 осіб) та приймали ліки, протягом наступного місяця менше відсотка потрапили до лікарні, ніхто не помер. З плацебо-групи (385) госпіталізували сім відсотків (27), семеро померли.
Наступна група – 607 пацієнтів, які хворіли на момент початку випробування п’ять днів. Госпіталізували шістьох, жодного летального результату. А з плацебо (612) – важка форма у 41, десять померли.

Препарат на 89 відсотків знижує кількість госпіталізацій та смертей від усіх причин у пацієнтів із COVID-19 із груп ризику, стверджує розробник. Однак його потрібно застосовувати якомога раніше, до того як хвороба посилилася. Ще нюанс. Добровольцям давали PF-07321332 у поєднанні з ритонавіром. Ці ліки вже років десять використовують у противірусній терапії ВІЛ. Само собою проти ковіду вони неефективні, але посилювали дію інгібітора протеази. Клінічні випробування подвійного коктейлю з торговою назвою “Паксловід” продовжуються.

Надії та побоювання

Трохи раніше інший противірусний препарат у таблетках продемонстрував високу ефективність – EIDD-2801 (“Молнупіравір“) від компаній Merk і Ridgeback Biotherapeutics.

Його синтезували в Університеті Еморі ( США ) кілька років тому для боротьби з грипом. З’ясувалося, що він успішно пригнічує реплікацію коронавірусу. З’єднання вбудовується у вірусну РНК та псує її. З кожною копією зростає кількість мутацій, у результаті вірус гине.

Ліки випробували на хворих на COVID-19 у важкій формі, але результату не було. Тоді почали тестувати на тих, хто захворів не більше п’яти днів тому та лікується амбулаторно. Пацієнти, які приймали EIDD-2801, на ранній стадії вдвічі рідше потрапляли до лікарні. Ризик смерті також знижувався вдвічі.

У Великій Британії вже схвалили “Молнупіравір” для екстрених випадків, Pfizer готує документи на реєстрацію “Паксловіда” в США.

Але питання залишаються. Розробники не опублікували детальних даних клінічних випробувань, щоб лікарі могли їх перевірити та оцінити ризики для конкретних пацієнтів. Незрозумілим є ризик виникнення резистентних штамів коронавірусу при застосуванні цих препаратів. Особливо це стосується пацієнтів із імунодефіцитом — вони довго хворіють, а збудник у них швидше еволюціонує. Немає інформації про побічні ефекти.

Не вивчені мутагенні властивості EIDD-2801. Якщо він може вбудовуватися в РНК вірусу і псувати його, то чи не вийде так з РНК людини. До того ж, ліки дуже дорогі, курс лікування коштує тисячі доларів.

Декілька препаратів, на які раніше покладали великі надії – лопінавір (ВІЛ-терапія), гідроксихлорохін (антималярійний препарат), івермектин (проти паразитів), – у подальших випробуваннях провалилися або показали суперечливі результати. У сучасній медичній практиці дуже мало ліків, які прямо вбивають вірус в організмі.

Моноклональні антитіла та ремдесивір ​​вводять лише у лікарнях – внутрішньовенно. В Україні, Китаї, Індії схвалили фавіпіравір (торгові назви “Арепливір”, “Коронавір”, “Авіфавір”).

У будь-якому випадку, навіть якщо відразу кілька противірусних препаратів будуть доступні, це не скасовує потреби вакцинації. Як показує досвід, у будь-яких ліків безліч обмежень, побічних ефектів. Крім того, лікування ковіду на ранній стадії, ймовірно, призведе до слабкого набутого імунітету, а отже, і підвищеного ризику повторного зараження.