Багато людей навіть не замислюються, чого не можна робити зі своїми смартфонами, але експерти дали кілька корисних порад, як правильно користуватися телефонами. Перше — позбудьтеся від непотрібних програм на своєму пристрої. Вони постійно використовують ресурси та швидко розряджають батарею.

Також не варто тримати увімкненими Wi-Fi та Bluetooth без потреби. Краще відключати їх, якщо вони не використовуються, щоб не витрачати заряд без причини.

Не слід користуватися сумнівними менеджерами паролів, оскільки вони можуть бути шкідливими і передавати вашу конфіденційну інформацію шахраям. Крім того, не зберігайте важливі дані, такі як фотографії документів, реквізити банківських карт або паролі, на телефоні.

Ще одна порада — не намагайтеся ремонтувати телефон самостійно. Без відповідних знань можна тільки погіршити ситуацію. І не варто звертатися до неофіційних сервісних центрів, бо це може призвести до поломки гаджета.

Нарешті, не розряджайте акумулятор до нуля, це шкодить його здоров’ю.

З часом акаунтів стає все більше, і чесно кажучи, пам’ятати всі паролі стає все важче. Спочатку я просто намагався запам’ятати їх усі, але зрозумів, що 50 акаунтів в голові — це реально занадто, та й вони часто вилітають з пам’яті.

Що ще варто знати

Почав думати, де зберігати паролі. Проблема в тому, що будь-який пристрій, підключений до інтернету, можна зламати, і якщо все зберігати в програмі, то в разі зламу хакер отримає доступ до всіх акаунтів. Так, можна використовувати спеціальне програмне забезпечення з RSA ключем на флешці, але для домашнього використання це вже занадто складно.

Найнадійніше, звісно, це зберігати паролі на папері, але це не завжди зручно. Та й листок можна втратити або комусь віддати — і все, паролі в чужих руках. Тому я шукав просте і зручне рішення і натрапив на софт для зберігання паролів. Я користуюсь KeePass, але насправді можна вибрати будь-яку програму, яка дозволяє задати один головний пароль. Це ідеально, бо всі паролі зберігаються в програмі, а доступ до них відкривається тільки після введення цього пароля, який я сам придумав.

Щоб посилити захист, я вирішив додавати до кожного пароля своє слово, яке точно знаю тільки я. Наприклад, використовую слово “buldog”. У програмі зберігається основний пароль cNH6JSoxWp, і коли мені потрібно, я просто копіюю його, а потім додаю своє слово. В результаті реальний пароль виглядає як cNH6JSoxWpbuldog. Це слово не асоціюється зі мною, і його важко вгадати. Тому навіть якщо хтось зламає програму, він не знатиме, що до пароля треба додати ще одне слово, і не зможе ним скористатись.

Після того, як я змінив всі свої паролі, я тепер спокійно можу користуватися програмами для зберігання паролів. Це дійсно безпечно. І ще один важливий момент — я б не радив зберігати паролі в браузері. Це, на жаль, дуже ненадійно, бо браузер — це основна програма на комп’ютері, і якщо його зламають, всі паролі будуть під загрозою. Краще мати спеціальну програму для паролів. І звісно, завжди варто налаштувати двофакторну авторизацію, де це можливо, та не прив’язувати всі акаунти до однієї електронної пошти. В разі зламу пошти можна втратити доступ до всіх акаунтів.