Скасувати не можна залишити? Як держава штучно намагається обмежити конкуренцію на ринку мобільного зв’язку.

Час читання: 4 хв.

Є чимала кількість сфер господарської діяльності, де спостерігається висока конкуренція, що зумовлено великою кількістю учасників ринку. Але існують такі сфери, де конкуренція точиться між декількома ключовими гравцями. Одним з таких є ринок мобільного зв’язку.

Реклама

В умовах, де вкрай важливо дотримуватись крихкого конкурентного балансу, здавалося б, держава покликана докладати максимум зусиль для забезпечення збереження засад вільної та доброчесної конкуренції,  регулювати і запобігати монополізації. Та на практиці маємо зовсім інше – держава навпаки штучно створює умови для очевидної переваги одного із ключових гравців ринку мобільних операторів.

Мінфін України розробив проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» (далі – Законопроєкт), яким розхитує конкурентне середовище. Великий гравець ринку мобільного зв’язку, що вже має найбільше накопиченого спектра, отримає знижку у рентних платежах до бюджету. Він зможе використовувати ці кошти для розвитку своїх мереж, що дасть йому конкурентну перевагу над меншими операторами.

Передбачається, що для одного оператора бюджетні зобов’язання з ренти зменшуються на мільйони гривень в рік, а для іншого критично зростають майже втричі. При цьому бюджет від таких рокіровок отримує мізер.

«Штучне вирівнювання» умов оподаткування стосується трьох операторів мобільного зв’язку, які використовують відповідну ширину спектра згідно з ліцензіями, які видані державою на тендерах, як гарантія для розвитку та покриття населення якісним зв’язком нового покоління.

У чому суть справи?

Функціонування мобільного зв’язку відбувається в межах з використанням радіочастотного спектра. Спектр є обмеженим ресурсом і служить для передачі інформації в межах теле- та радіозв’язку. Власником спектра радіочастот є держава, яка розподіляє використання частот спектра між суб’єктами господарювання – операторами зв’язку, а ті, натомість, сплачують рентну плату у вигляді податків за його використання.

Так, у 2017 році державою було проведено тендери, під час яких частки спектра були розподілені між трьома основними гравцями ринку мобільного зв’язку. Більшу кількість діапазону було отримано ПрАТ «Київстар» (понад 40%), інша частина була розподілена між другим та третім за розмірами мобільними операторами. Згідно з умовами тендеру ліцензія видавалася строком до 15 років.

Продані інвесторам ліцензії принесли в бюджет понад 60 млрд грн, оператори отримали гарантії у вигляді підвищувальних і понижувальних спектральних коефіцієнтів, які повинні були запобігати ризикам монополізму та балансувати умови конкуренції в галузі.

У чому ще заключається значення підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів? Підвищувальні коефіцієнти вводилися за перевищення у одного користувача оптимально необхідної ширини смуг радіочастот, понижувальні – в разі використання оптимально необхідної суцільної смуги радіочастот.

Простіше кажучи, маєш частку спектра, яка перевищує оптимальну ширину – платиш більше податків, і навпаки.

Але Законопроєкт пропонує скасувати ці коефіцієнти, що призведе до нерівних умов конкуренції та надалі – до очевидної переваги одного із мобільних операторів.

Для ПрАТ «Київстар» податки стануть меншими, в середньому, на 80,5 млн грн/рік, для другого за величиною оператора збільшаться несуттєво – на 0,9 млн грн/рік, тоді як для третього за величиною оператора, який має більше інвестувати у розбудову своєї мережі, річне грошове зобов’язання зросте одномоментно до 132,5 млн грн/рік. При цьому, економічна вигода для держави складе близько 56,3 млн грн на рік, що показує зростання всього на 2,6 % порівняно з поточними умовами оподаткування.

Це означає, що ПрАТ «Київстар» отримає від Законопроєкту ще більшу економію в податках, при тому, що відсоток капітальних інвестицій у прибутку, наприклад, третього оператора за результатами 2022 року складає 21%, а у ПрАТ «Київстар» всього 14%.

Чому скасовувати коефіцієнти не потрібно?

Конкуренція ринку мобільного зв’язку надто чутлива, сфера електронних комунікацій є однією з найбільш інвестиційно залежною та фінансово місткою. В період війни значення зв’язку та його сталість вкрай важливі для населення, цифрової держави та обороноздатності. Будь-яка непрогнозована діяльність операторів, коливання у вигляді непослідовних і непередбачуваних рішень призводять до негативних наслідків.

Насамперед відбудеться:

  • порушення умов конкуренції серед мобільних операторів. Послаблення позицій решти учасників дозволить найбільшому гравцю з часом витіснити їх з ринку та обмежити вихід на нього нових операторів, контролюючи мобільний зв’язок в країні;
  • монополізація ресурсу в руках одного із гравців ринку, який і так на сьогодні вже має найбільший відсоток накопиченого спектра. Пригадаємо нещодавні грудневі події, коли внаслідок «хакерської атаки» на ПрАТ «Київстар», більша частина абонентів залишилася без мобільного зв’язку та інтернету, а навантаження на мережі та ресурси двох інших операторів ледь витримували. Тому лишається тільки прогнозувати, які можуть бути наслідки, якщо вся мобільна мережа України буде в руках лише одного оператора;
  • нерівномірне різке збільшення податків для окремих операторів, що має безпосередній різкий вплив на їхні фінансові показники;
  • додаткові витрати операторів, виникнення яких може зумовити сповільнення впровадження інвестиційних проєктів з розширення та відновлення мереж електрокомунікацій;
  • негативний вплив на стабільність діяльності операторів та формування цін для абонентів;
  • додатковий ризик для можливостей операторів у відновленні та розвитку інфраструктури, у тому числі на деокупованих  та прифронтових територіях;
  • демонстрація непередбачуваності інвестиційної політики держави, бо скасування спектральних коефіцієнтів призведе до зниження інвестиційних очікувань та інвестиційної довіри до України.

Окрім цього, очевидно, що у самих нормотворців відсутня загальна згода в цьому випадку. Багато питань та зауважень до Законопроєкту було надано під час опрацювання його представниками Кабінету Міністрів, які не були враховані розробником. Також сумніви щодо його доцільності в запропонованому Мінфіном вигляді були озвучені Головою комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ під час обговорення Національної стратегії доходів.

За словами авторів, Законопроєкт покликаний вирівняти позиції трьох операторів, та на практиці, навпаки, спостерігається створення умов для очевидної монополізації ринку на користь одного із трьох мобільних провайдерів, який має досить сумнівні зв’язки з країною-агресоркою та вже мав значні проблеми із забезпеченням сталого функціонування власної мережі.

Так чи дійсно держава створює рівні умови гри для трьох операторів?

Питання лишається риторичним.

Контакти для ЗМІ :

Менеджер з комунікацій

Романчук Ольга

+380964217060

info@armada.law

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Підписуйтесь на нас в Google News, Facebook та TikTok 

РЕКЛАМА

Закінчив Тернопільський національний технічний університет, почав писати про IT у 2015 році. Люблю розповідати про iPhone і Mac, автомобілі, їжу, гаджети розумного будинку і роблю огляди. Також захоплююся спортом а саме баскетболом і активним відпочинком на свіжому повітрі. Головний редактор iTechua.com.