Велика частина молоді в Україні впевнена, що вони не цікаві інтернет-шахраям

55

Нещодавно в Україні провели досить цікаве дослідження, яке показало особливості поведінки української молоді в інтернеті.

У ньому взяли участь підлітки 14-18 років з Києва, Одеси, Львова, Харкова, Дніпра, Миколаєва, Кривого Рогу та Запоріжжя. Основними проблемами, що досліджувалися, були: знання функції двофакторної аутентифікації, фішинг, захист паролем, користування публічними Wі-Fi мережами та загальна обізнаність з безпечної поведінки в інтернеті. Згідно з результатами, третина опитаних вважають, що вони не цікаві інтернет-шахраям, тому необачно ставляться до захисту себе й особистої інформації онлайн.

Результати дослідження

Молодь (98%) використовує інтернет щодня або кілька разів на день зі смартфона. Серед найпопулярніших дій в інтернеті – використання месенджерів, перегляд сайтів і стрічок соцмереж. Для половини молодих українців найгіршими потенційними наслідками кібершахрайства є те, що злочинці зламають їхніх акаунти в соцмережах і проситимуть від їхнього імені гроші в друзів. А також якщо вірус знищить усі файли на їхньому комп’ютері, смартфоні чи іншому пристрої. Для старшого ж покоління найгірша перспектива кібератаки — це здебільшого втрата коштів з банківських рахунків.

Водночас дослідження проілюструвало, що більшість підлітків не знають про таку базову функцію захисту персональних акаунтів, як двофакторна верифікація. Ця функція дає змогу захистити особисті дані, навіть якщо людина випадково перейшла за фішинг-посиланням, скористалася відкритою мережею Wi-Fi або іншим способом скомпрометувала себе в кіберпросторі. Проте третина підлітків серед тих, хто знають про існування цієї функції —усе одно її не використовують. Це значно підвищує ризик зламу їхніх акаунтів і втрати особистих даних, а також коштів з рахунків.

Переважно молодь використовує двофакторну верифікацію для захисту своїх акаунтів у соціальних мережах (34%) та облікових записів електронної пошти (27%). Натомість люди старшого покоління більше переймаються захистом своєї фінансової інформації та коштів на банківських рахунках.

Найпопулярніші домени для інтернет-фішингу

Серед української молоді сьогодні побутує цікава тенденція: третина ніколи не переходить за посиланнями від незнайомих людей, проте така ж кількість одразу клікає на лінки, надіслані друзями. Така довірлива поведінка може спростити для кібершахраїв процес фішингу і відкрити доступ до особистих даних. Згідно з глобальним дослідженням IBM X-Force Threat Intelligence 2020, кіберзлочинці все частіше «прикидаються» великими споживчими брендами, яким користувачі довіряють найбільше, і підробляють посилання на їх сайти. Найчастіше у 2019 році шахраї використовували для фішингу домени Google і YouTube. У топ-10 таких брендів також увійшли увійшли Apple, Amazon, Instagram, Facebook, і Netflix.

Зараз читають  Шахраї крадуть у клієнтів Monobank величезні суми – у банку кажуть, що все законно

Також 34% молодих людей під’єднуються до відкритих Wi-Fi мереж один або кілька разів на тиждень переважно для користування соцмережами й перегляду інформації в інтернеті. З одного боку це може бути зручно й допоможе зекономити трафік мобільного інтернету, проте потрібно пам’ятати, що шахраї через публічний Wi-Fi можуть отримати доступ до важливої особистої інформації користувачів і навіть викрасти кошти.

Згідно з глобальним дослідженням The Future of Identity, 41% міленіалів використовують однаковий пароль багато разів, а покоління Z у середньому всього п’ять різних паролів, тому можливість повторного використання дуже висока. Водночас 20% молоді в Україні мають на все один пароль, щоб не забути, згідно з дослідженням за підтримки Albany Associates.

Цікаво, що майже половина молодого покоління у питанні безпечної поведінки в інтернеті більше довіряє найближчому оточенню — рідним, друзям і знайомим. Молодь частіше за старше покоління використовує соціальні мережі, інтернет і спеціалізовані джерела для пошуку інформації про кібербезпеку. Проте майже не довіряє традиційним ЗМІ.

Як захистити себе за допомогою двофакторної верифікації?

Двофакторна верифікація (двофакторна автентифікація/двоетапна перевірка) є не тільки в основних інтернет-сервісах, таких як Google, iCloud, Microsoft. А й у більшості соцмереж і банківських додатків. Щоб увімкнути цю функцію, виконайте кілька простих кроків:

  • зайдіть у «Налаштування» додатку або сервісу, за необхідності оберіть потрібний обліковий запис
  • знайдіть розділ «Безпека»
  • оберіть опцію «Двоетапна перевірка»
  • дотримуйтеся інструкцій на екрані та оберіть спосіб додаткового підтвердження, наприклад, за допомогою SMS-повідомлення

Необхідні кроки можуть відрізнятися залежно від конкретної програми та операційної системи вашого пристрою. Щоб українці навчилися краще захищати себе в інтернет-просторі, за ініціативи Albany Associates в Україні триває проєкт з підвищення рівня обізнаності українців у питаннях кібергігієни. Кампанія здійснюється за підтримки Ради національної безпеки і оборони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України і Кіберполіції.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Великий вибір чохлів у нас в магазині @itech_store_ua

Підпишись на нас в Google НОВИНИ, щоб отримувати більше свіжих новин!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я