Ми живемо у дивовижний час: штучний інтелект зі сторінок фантастики стрімко входить у наше життя. Одні бачать у цьому магію прогресу, інші — загрозу. Білл Гейтс нещодавно підлив масла у вогонь, заявивши, що для більшості звичних справ люди можуть стати просто не потрібні.
Уявіть: заводи працюють самі, фури їздять без водіїв, хліб вирощують машини. Гейтс говорить про це буденно, але постає питання: що робити людям? Він заспокоює, що «дещо залишиться для нас».
Але чи вистачить цього?
Особливий інтерес викликає його погляд на медицину, освіту та психологію. Суперлікар чи геніальний вчитель, доступні кожному, — це чудово. Але чи замінить алгоритм людську інтуїцію? Чи зможе лікар-ШІ бачити не лише симптоми, а й страхи пацієнта? Чи навчить учень, якого треба надихнути?
Де точно машини не замінять людей? Гейтс із усмішкою каже: «Навряд чи ми захочемо дивитися, як комп’ютери грають у бейсбол». Нам важлива не ефективність, а емоція, азарт, подолання — те, що робить нас людьми. Можливо, саме у створенні й переживанні емоцій наше майбутнє призначення.
Білл Гейтс не самотній у своїх прогнозах. Люди бояться втратити роботу через ШІ, але й довіряти йому повністю не готові. Парадокс, чи не так? Чому ж до слів Гейтса прислухаються? Тому що він не раз передбачав технологічні тренди. Згадайте його ідею «ШІ-агентів» — сьогодні всі техногіганти працюють над ними.
Але що, якщо загальний ШІ стане автономним і матиме власні цілі? І що, якщо вони не збігатимуться з нашими? Гейтс називає ШІ «найстрашнішим» інструментом історії: ми можемо «вкласти» в нього не лише розум, а й забобони, амбіції, страхи. Додайте сюди екологічні ризики та історичний урок: будь-який винахід може служити як добру, так і злу.
Що ж у підсумку? Картина Гейтса — це не пророцтво й не страшилка, а запрошення до серйозної розмови. Майбутнє з ШІ обіцяє неймовірні можливості, але й великі виклики. Головне питання тепер не «якщо», а «як». Як ми житимемо в цьому новому світі? Час почати шукати відповіді.
