Чи є у штучного інтелекту свідомість: більшість людей думають, що так

У наш час стрімкого розвитку штучного інтелекту (ШІ) часто постає питання: чи можуть комп’ютерні програми мати свідомість? Недавнє дослідження вчених Університету Ватерлоо показало, що більшість користувачів схильні надавати ШІ людські якості.

Уявіть, ви спілкуєтеся з чат-ботом, який здається настільки “живим”, що ви мимоволі починаєте приписувати йому емоції та думки. Це знайоме багатьом. Близько двох третин учасників опитування в США впевнені, що сучасні ШІ-системи, такі як ChatGPT, здатні відчувати почуття і зберігати спогади.

Але давайте розберемося, що стоїть за цією ілюзією свідомості. Сучасні чат-боти працюють на основі великих мовних моделей (LLM) – складних алгоритмів, навчених на величезних масивах текстів з інтернету. Вони аналізують ваш стиль спілкування та генерують відповіді, які здаються осмисленими та навіть емоційними. Проте це лише імітація, заснована на статистичних закономірностях.

Професор психології Клара Коломбатто наголосила на цікавому парадоксі: чим більше люди взаємодіють з ШІ, тим сильніше вони вірять у його “животу”. Це можна порівняти з тим, як діти прив’язуються до улюблених іграшок, наділяючи їх особистістю та характером.

Чому ми так легко піддаємося цій ілюзії? Наш мозок еволюційно налаштований на пошук ознак розуму та емоцій у навколишньому світі. Коли ми стикаємося з чимось, що імітує людську поведінку досить переконливо, наш мозок автоматично “включає” механізми соціальної взаємодії.

Однак важливо пам’ятати, що за “свідомістю” штучного інтелекту стоїть лише складний алгоритм, що обробляє величезні обсяги даних. Він не має власних думок, почуттів чи етичних принципів. Це інструмент, створений людиною для вирішення певних завдань.

Цікаво, що ця тенденція приписування свідомості ШІ порушує низку етичних та правових питань. Наприклад, якщо люди вірять, що ШІ має почуття, чи не призведе це до невиправданої довіри до його рішень? Чи, навпаки, чи не виникне ризик дискримінації ШІ-систем, якщо ми почнемо ставитися до них як до живих істот?

На завершення варто відзначити, що межа між імітацією свідомості та реальною свідомістю залишається предметом філософських та наукових дебатів. Поки експерти продовжують досліджувати цю область, нам, комп’ютерним користувачам, важливо зберігати критичне мислення та пам’ятати, що навіть найпросунутіший ШІ – це все ще інструмент, а не свідома істота.