Депутати хочуть зобов’язати Telegram розкрити структуру власності та джерела фінансування

Народні депутати від різних фракцій у законопроекті про регулювання Telegram пропонують висунути вимоги, які ця соцмережа навряд чи виконає. Таким чином в подальшому відкриється можливість визнати його структуру власності як непрозору, що матиме наслідки для соцмережі в Україні у вигляді, зокрема, заборони використання держорганами, посадовцями, банками тощо.

Це випливає із зареєстрованого законопроекту 11115, про який раніше писала «Судово-юридична газета». Зокрема Telegram зобов’яжуть на вимогу Національної ради розкривати структуру власності, а також джерела фінансування, призначити свого представника в Україні, забороняти поширення певної інформації, забезпечувати право на відповідь тощо.

«Оскільки питання дотримання вимог щодо власності і фінансування з боку держави-агресора є критичними, особливо під час збройної агресії, законопроект пропонує встановити законодавчу презумпцію, що неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером (як через відсутність представництва, так і через ненадання витребуваних документів та інформації) є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою», – підкреслюють автори.

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Нагадаємо, що ініціаторами законопроекту 11115 щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація виступили народні депутати від різних фракцій – від «Європейської солідарності» Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Клімпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина, від «Слуги народу» Микита Потураєв, Людмила Марченко, від «Голосу» Ярослав Юрчишин, Наталія Піпа, від «За майбутнє» Ірина Констанкевич.

Telegram стане суб’єктом в сфері медіа

Отже, в Законі про медіа дадуть визначення тому, що є Telegram та інші подібні соцмережі.

Нагадаємо, раніше Микола Княжицький пояснив, що законопроект «не про телеграм-канали, а про усіх провайдерів, серед яких і мережа Телеграм».

Його віднесуть до суб’єктів у сфері медіа.

Telegram та інші подібні соцмережі будуть зобов’язані подавати Національній раді з питань телебачення та радіомовлення відомості про структуру власності, заяви про внесення змін до Реєстру та оновлені відомості про структуру власності.

Якщо Telegram не надасть Національній раді відомості про свого представника в Україні, або про відкрите представництво в будь-якій державі – члені ЄС, то його структуру власності визнають непрозорою.

Telegram зобов’яжуть обмежувати інформацію та публікувати спростування

Далі до Закону «Про медіа» буде додано статтю 23-1, яка визначить вимоги до Telegram та інших провайдерів платформ спільного доступу.

Вони будуть зобов’язані зокрема:

• оприлюднити в доступному для користувачів місці безпосередньо на платформі та у всіх пов’язаних з платформою сервісах інформацію про власні контактні дані, на які користувачі можуть відправляти скарги на поширювану через платформу масову інформацію, шо суперечить законодавству України;
• передбачити в умовах користування сервісом платформи заборону на поширення інформації, яка порушує вимоги статей 36, 42, 119 цього Закону, вимоги законодавства про авторське право та суміжні права, а також про можливість зупинення або припинення користування сервісом платформи спільного доступу до інформації особам, які порушують вказані вимоги;
• на підставі звернення Національної ради обмежувати поширення на території України програм та/або користувацької інформації, у тому числі користувацького відео, що порушують вимоги статей 36, 42, 119 цього Закону;
• впровадити прозорі та зрозумілі механізми оцінки та направлення володільцям сторінок (облікових записів) на платформі спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, звернень користувачів щодо інформації, розміщеної на такій платформі, що може порушувати вимоги законодавства та умови користування, механізми ефективного розгляду звернень та повідомлення користувачам про результати такого розгляду, а також забезпечити прозорий, простий та ефективний механізм оскарження дій володільців сторінок (облікових записів) на платформі спільного доступу до інформації щодо розгляду звернень користувачів;
• передбачити в умовах користування сервісом платформи порядок реалізації права на відповідь або спростування недостовірної інформації та забезпечити інформування користувачів про факт і зміст спростування або відповіді поряд з відповідним інформаційним повідомленням з метою повідомлення користувачів;
• включати та впроваджувати в умовах користування сервісом платформи вимоги щодо поширення рекламної інформації, а також забезпечувати користувачам можливість зазначати, чи містить їхнє користувацьке відео рекламну інформацію;
• впроваджувати ефективні заходи та інструменти медіаграмотності, підвищувати обізнаність користувачів щодо таких заходів;
• виконувати вимоги Національної ради, визначені цим Законом.

Відповідальність для Telegram та інших соцмереж

Автори законопроекту пропонують поправити статтю 114 закону, яка буде стосуватися відповідальності провайдерів платформ.

Так, Національна рада має право застосовувати заходи реагування до провайдерів платформ за значні порушення зобов’язань, передбачених ч. 1 статті 23, частинами 1-4 статті 23-1 цього Закону (тобто, невиконання зокрема вищеперелічених вимог).

У разі виявлення ознак порушення провайдером платформ спільного доступу вимог, передбачених частинами 5, 6 статті 23-1 цього Закону, Національна рада передає відповідну інформацію до правоохоронних органів та Уповноваженого ВР з прав людини для вжиття заходів. А саме, йдеться про нерозкриття Telegram на вимогу Національної ради структури власності, а також джерела фінансування у тих обсягах, які встановить Нацрада, або ж обробку персональних даних з комерційною метою.

Також у законопроекті підкреслено, що під час збройної агресії дослідження питання дотримання вимог до структури власності провайдером платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, може здійснюватися Національною радою за власною ініціативою, або зверненням органів, які входять до складу сектору безпеки і оборони.

Telegram та інших соцмереж повинні визначити свого представника в Україні

Провайдер платформи спільного доступу, який підпадає під юрисдикцію України або держави-члена ЄС, оприлюднює на своєму веб-сайті та всіх пов’язаних з платформою сервісах дані про себе: найменування, адреса місцезнаходження, адреса електронної пошти, номери контактних телефонів, інформація про інші засоби зв’язку.

Провайдер платформи, який не підпадає під юрисдикцію України або держави – члена ЄС, зобов’язаний забезпечити наявність в Україні повноважного представника для здійснення комунікації з Національною радою, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

Провайдер платформи повідомляє Національній раді контактні дані представника для здійснення комунікації негайно після надання відповідних повноважень, або реєстрації представництва чи юридичної особи.

Він зобов’язаний забезпечувати чинність повноважень у представника. Інформація про представника провайдера, який не підпадає під юрисдикцію України або країни, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою – членом ЄС, в тому числі адреса для листування, оприлюднюється Національною радою на власному веб-сайті.

Повідомлення, вимоги, рішення, заяви, листи, інші документи, надсилаються провайдеру платформи, який не підпадає під юрисдикцію України або держави – члена ЄС, через представника. Якщо Нацрада не має відомостей про представника, відповідні листи і документи можуть надсилатись на адреси представництва або представника такого провайдера платформи спільного доступу до інформації в будь-якій державі – члену ЄС. У разі відсутності інформації про адреси, інформація про направлення листів та документів оприлюднюється на веб-сайті Нацради, та може дублюватись надсиланням повідомлень (в тому числі електронних) на інші адреси, інформація про які отримується Національною радою з інших джерел.

Провайдер платформи зобов’язаний на вимогу Національної ради розкривати структуру власності, а також джерела фінансування, в тому числі з метою дослідження питання наявності або відсутності обставин, встановлених статтею 120 цього Закону.

Відомості про структуру власності надаються відповідно до вимог та обсягів, встановлених Національною радою, впродовж 45 днів. Цей строк починає обчислюватись від дати направлення відповідної вимоги Національної ради, або, у встановлених цією статтею випадках, дати оприлюднення повідомлення на веб-сайті Національної ради.

Провайдерам платформ спільного доступу забороняється обробляти зібрані чи іншим чином отримані персональні дані дітей з комерційною метою.

Відсутність у Національної ради відомостей про представника в Україні, або про відкрите представництво в будь-якій державі – члену Європейського Союзу, провайдера платформи спільного доступу до інформації, через яку поширюється масова інформація, а також ненадання провайдером (його представником) інформації, документів на запит Національної ради у встановлений строк, є підставами для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.

Відповідно це матиме наслідки для Telegram та інших соцмереж.

Наслідки для Telegram

Заборона до використання державними органами і чиновниками

До закону про медіа вводиться стаття 37-1 «Обмеження щодо використання медіа для поширення масової інформації»

Відповідно до неї державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також банки, надавачі інших фінансових послуг, платіжні організації та/або учасники платіжних систем, оператори послуг платіжної інфраструктури, не можуть використовувати для поширення масової інформації платформи спільного доступу до інформації, структура власності провайдерів яких є непрозорою, або які діють з порушенням вимог, визначених статтею 23-1 цього Закону.

Отже, після визнання Telegram «непрозорим», його використання держорганами та чиновниками заборонять.

На комп’ютерному обладнанні (серверах, комп’ютерах), технічних засобах електронних комунікацій та зберігання інформації, кінцевому (термінальному) обладнанні, незалежно від їх місцезнаходження, які повністю або частково використовуються для службових цілей (особами, зазначеними в частині першій цієї статті, забороняється зберігання та використання будь-яких комп’ютерних програм, сервісів, пов’язаних з платформами спільного доступу до інформації, структура власності провайдерів яких є непрозорою, або які діють з порушенням вимог, визначених статтею 23-1 цього Закону, а також забороняється використовувати їх для отримання доступу до хмарних послуг, пов’язаних з такими платформами.

Перелік платформ спільного доступу, структура власності провайдерів яких є непрозорою, або які діють з порушенням вимог, визначених статтею 23-1 цього Закону, а також перелік комп’ютерних програм, сервісів, хмарних послуг, пов’язаних з такими платформами, оприлюднюється Національною радою на власному веб-сайті після погодження з головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у сфері хмарних послуг.

До державних органів і військових формувань, які входять до складу сектору безпеки і оборони відповідно до Закону «Про національну безпеку України», встановлені обмеження застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених Кабінетом Міністрів. Порядок використання військовослужбовцями, працівниками розвідувальних та правоохоронних органів, комп’ютерних програм, сервісів, хмарних послуг, пов’язаних з платформами спільного доступу до інформації, структура власності провайдерів яких є непрозорою, або які діють з порушенням вимог, визначених статтею 23-1 цього Закону, встановлюється КМУ.

Також визначено, що Національна рада спільно з органом спільного регулювання визначає інструменти та механізми реалізації вимог, встановлених статтею 23 цього Закону до провайдерів платформ спільного доступу до відео, та вимог, встановлених статтею 23-1 до провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація.

Предметом спільного регулювання є визначення вимог до поширення інформації, для якої законодавством передбачено регулювання змісту, шляхом прийняття кодексів (правил) створення та поширення такої інформації. При цьому суб’єкти у сфері медіа добровільно беруть на себе обов’язок дотримуватися цих вимог, а Національна рада визнає, що ці вимоги є достатніми для забезпечення суспільних інтересів.

До предмета спільного регулювання (сфери спільного регулювання) належить зокрема визначення інструментів та механізмів реалізації вимог, встановлених статтею 23 цього Закону до провайдерів платформ спільного доступу до відео та вимог, встановлених статтею 23-1 до провайдерів платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація.

В Україні на платформах спільного доступу обмежується доступ до програм іноземних лінійних медіа, поширення яких на території України обмежується відповідно до вимог статті 121 цього Закону.

Національна рада на підставі повідомлень державних органів, юридичних та фізичних осіб або з власної ініціативи звертається до платформ спільного доступу до відео, платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація з проханням обмежити доступ до таких програм на території України.

Крім того, у законі про центральні органи виконавчої влади щодо висвітлення діяльності міністерств та інших ЦОВВ передбачено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади інформують про свою діяльність через власні вебсайти, веб-сторінки в соціальних мережах, платформи спільного доступу до відео, інші медіа крім тих, які не можуть використовувати органами державної влади відповідно до Закону України «Про медіа».

В законі про банківську діяльність передбачається, що банк не може використовувати для інформування клієнтів та інших осіб платформи спільного доступу до інформації, на яких створюються і функціонують облікові записи через які поширюється масова інформація, структура власності провайдерів яких є непрозорою, про що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення оприлюднила оголошення відповідно до Закону «Про медіа».

В законі про хмарні послуги вводиться заборона обробки інформації, що становить державну таємницю, службової інформації, державних та єдиних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких встановлено законом, за допомогою хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, що пов’язані (є правовласниками, адміністраторами або пов’язані іншим способом) з платформами спільного доступу до інформації, структура власності провайдерів яких є непрозорою, про що Національна рада оприлюднила оголошення відповідно до Закону України «Про медіа».