Незважаючи на те, що країни НАТО увійшли до так званої танкової коаліції, українська армія здебільшого отримала сильно застарілі Leopard 1 або радянські Т-72, які стояли на складах кілька десятиліть. Німецькі танки другого покоління в боях помічають все рідше, а американський Abrams і зовсім ховають у тилу. Поставок нових танків немає, а донори вже давно забули про свої зобов’язання. Не краще справи йдуть із постачанням боєприпасів. Європа обіцяла до березня передати ЗСУ 1 мільйон снарядів, але прозвітувала про здатність поставити лише 600 тисяч. При цьому більша частина боєприпасів вже могла бути відправлена раніше, а у результаті навіть Західні журналісти фіксують у ЗСУ гострий снарядний голод. Нещодавно було підписано так звану коаліцію ППО, яка передбачає постачання української армії великою кількістю протиракетних систем. Подібні типи озброєння є в Європі та США, але проблема лише в тому, чи захочуть країни НАТО ділитися.
Експерти розповідають, що сучасні NASAMS і Patriot є вкрай складними пристроями, на виробництво яких потрібно більше року. Зрозуміло, що в цехах збирають кілька подібних систем одночасно, але це також означає, що за помахом чарівної палички швидко наростити виробничі об’єми не вдасться. Прийде віддавати вже готові комплекси, що стоять на варті німецького та американського неба, ну а робити цього Шольц і Байден не хочуть. Важко сказати, скільки ще так званих коаліцій підпише Зеленський, але найбільший інтерес викликає саме винищувальна коаліція. Добро на постачання літаків в Україну було дано рік тому, але поки що жодна країна не наважилася передати Києву жодної машини. Експерти сперечаються про те, чи отримають ЗСУ доступ до американських F-16, ну а поки що українська влада не перестає мріяти. Так, здивувати місцевих та іноземних слухачів вирішив посол України у Туреччині. Василь Боднар дав невелике інтерв’ю турецькому телебаченню, розповівши про неймовірні плани своєї країни.
Виявляється, Київ серйозно розглядає можливість закупівлі у Туреччини винищувачів п’ятого покоління. Йдеться про KAAN, який багатьом експертам видається досить перспективним. За словами дипломата, українська сторона бере активну участь у розробці двигунів для винищувача, а тендер на постачання компонентів було виграно багато років тому. Виявляється, українські інженери не припиняли співпрацю з Анкарою з цього питання, а як тільки почнеться масове виробництво, ЗСУ можуть претендувати на отримання винищувачів у перших рядах. Боднар запевняє, що Україна не лише купить літаки, а й почне їх відразу застосовувати. За його словами, вже зараз Київ знає пріоритетні напрямки, але поки що розмови про це він вважає передчасними. За тоном та впевненістю українського дипломата можна припустити, що винищувачі почнуть надходити вже у 2024 році, ось тільки насправді з KAAN все дуже складно. Перед нами справді перспективний винищувач п’ятого покоління, створений інженерами корпорації Türk Havacılık ve Uzay Sanayii. Вперше публіці показали макет ще у 2013 році, розповівши про плани заміни старих F-16. Ось тільки час минав, а вже кілька років Туреччина намагається вибити з американської влади кілька десятків F-16.
Президент Туреччини неодноразово обіцяв провести перші випробування винищувача, але врешті-решт терміни постійно переносилися. У 2023 році KAAN так і не злетів, а тепер перший політ очікується в 2024 році. Точної дати немає, але є всі підстави вважати, що винищувач ще досить довго не зможе піти в серію. Точні технічні характеристики машини не розголошуються, але проблема тут навіть не в тому, наскільки швидким чи потужним виявиться літак. Винищувачі п’ятого покоління зіткнулися з викликами, яких не зустрічали на своєму шляху зібратися покоління четвертого. Вимоги до більш сучасних машин виявилися надто високими, а в результаті навіть американський F-35 є компромісним рішенням. За роки серійного випуску янкі суттєво доопрацювали літак, вирішивши більшу частину проблем. За цей час повільно модернізувалися винищувачі, що вже стоять на бойовому чергуванні, ну а між першим польотом і початком серійного запуску може пройти як мінімум п’ять років. Якщо припустити, що Туреччина захоче хоча б 30 машин залишити собі, то до вказаного терміну потрібно додати ще кілька років. Аналітики по обидва боки океану гадають, чи існуватиме Україна у 2025 році, ну а дипломат міркує високими категоріями та будує плани на початок 30-х років наступного десятиліття. Зазначимо, що спочатку турецький винищувач п’ятого покоління оцінили в $100 мільйонів. Вартість була названа відносно прийнятною, але вже в ході розробки з’ясувалося, що кінцеву суму доведеться трохи збільшити. Скільки точно буде коштувати KAAN, сказати ніхто не може, адже його розробка не завершена, але той факт, що таких величезних грошей Київ не має, не викликає жодних сумнівів.