Карткові рахунки українців почали блокувати під час досягнення готівкових надходжень 400 тисяч гривень. Це не одноразове зарахування одразу 400 тисяч, яке підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, а внесення серії невеликих сум — 10-20 тисяч гривень або 30-80 тисяч гривень. Коли загальний обсяг грошей сягає 400 тисяч гривень, рахунок блокується, а інформація про нього передається до СБУ.
Про це йдеться у скаргах клієнтів, які вони залишають на профільних ресурсах. Претензії стосуються одного банку – ПУМБ (Перший український міжнародний банк). В інших фінустановах подібні скарги поки не зафіксовані.
Люди вважають себе ошуканими, оскільки під час відкриття рахунку в ПУМБ їм обіцяли можливість проведення фінансових операцій на 400 тисяч гривень на місяць. Однак після перевищення цієї суми наступного місяця банк вимагає пояснити йому походження грошей — надати документи, що підтверджують легальність коштів.
«При відкритті карти говорять ліміт на місяць за переказами — 400 тис. У мене за 1 місяць було близько 350 тис., на другий місяць зробив ще 80 тис, і банк запросив надати документи про походження всіх коштів 430 тис. У їхніх же правилах фінмоніторингу пункті 1.3 написано «Під час готівкової операції через касу на суму до 400 тис. грн підтверджувати джерело коштів не потрібно». Тобто якщо ви отримаєте на карту понад 400к за півроку чи рік (а може й 2), то так само попросять виправдати всі кошти», — написав у своїй скарзі клієнт із Києва.
Аналогічна історія сталася і у Львові. Її у своїй скарзі минулого тижня описав Юрій Кіценко, який заявив про блокування картки ПУМБом. Він навіть надав у відділення цього банку документи, що підтверджують походження грошей, а тепер просить керівництво не затягувати їх розгляд та розблокування коштів.
«17.06.2022 року у мене було заблоковано карту ПУМБ. Надав звернення до 4-го відділення банку у Львові та підтверджуючих документів походження коштів на ім’я начальника відділення. Сказали, що для обігу понад 400 000 гривень за весь час військового стану необхідні документи, що підтверджують. 20.06.2022 року надав до відділення ще одне звернення на ім’я голови правління банку. Прошу банк оперативно розглянути звернення та документи, що підтверджують, і не затягувати час», — йдеться у зверненні Юрія.
Це не поодинокі випадки. До цього аналогічні скарги на профільному форумі залишав Руслан із Івана-Франківська, Дарина із Києва та клієнт під ніком Barsikk.
Усі люди хором говорили те саме. Вносили на рахунок готівкою менше 400 тис. грн — це кордон для фінансового моніторингу в нашій країні (з цього обсягу треба пояснювати походження кошти), часто були невеликі суми. Але після того, як сума внесених коштів досягала 400 тис. грн, банк блокував рахунок і вимагав документи про походження грошей.
Пояснення банку
У самому ПУМБі заявили, що розпочали блокування грошей людей через набрання чинності новим законом, який запрацював з 17 березня 2022 року. Це закон №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Посилаючись на цей закон, Пумба різко обмежив операції своїх клієнтів.
Офіційна відповідь ПУМБу така: «З 17.03.2022 року діє накопичувальний ліміт на внесення готівки (підсумовуються всі подрібнені суми) через POS-термінали в касі банку, термінали самообслуговування та сформовані спеціалістом заяву на переказ готівки на рахунки до 400 000 грн. Ця межа дійсно діє до кінця воєнного стану».
При цьому потрібно розуміти, що банк надсилає інформацію про клієнта та його операції в СБУ. А розблокує його рахунок лише після того, як Служба безпеки України підтвердить, що не підозрює людину у злочинних діях та фінансуванні тероризму. Скільки часу СБУ відповідатиме банку — невідомо. Тому спрогнозувати термін розблокування грошей важко.
Людину, на рахунок якої під час воєнного стану надійшло готівкових зарахувань (у сумі) на 400 тисяч гривень і вище, автоматично починають підозрювати у фінансуванні тероризму, тому відправляють інформацію до СБУ і чекають від неї відмашки для розблокування після надання інформації про походження грошей.
“Якщо ви вже надали необхідні документи, блокування з вашого рахунку зніметься не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від Служби безпеки України інформації про те, що підозра банку не підтвердилася”, – заявили в ПУМБ.
З чим пов’язане блокування рахунків
Проаналізувавши вищезгаданий закон №2120-IX, «Країна» справді знайшла у ньому згадку про те, що банки мають жорстко контролювати готівкові операції клієнтів у порогових обсягах. «Пороговим», згідно з чинним законодавством щодо фінансового моніторингу, вважається обсяг 400 тис. грн. Виняток робиться лише для грошей, які спрямовуються на потреби армії та на купівлю військових облігацій Міністерства фінансів.
«Банкам забороняється здійснювати видаткові операції (зокрема, видавати кошти у готівковій формі, проводити їх переказ) за рахунками клієнтів — фізичних осіб з грошовими коштами, зазначеними в абзаці другому цього пункту, крім випадків переказу таких коштів на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для підтримки Збройних Сил України та/або для гуманітарної допомоги українцям, які постраждали від дій держави-агресора Російської Федерації, а також для придбання облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації», — йдеться у законі №2120-IX.
Ще раз наголосимо — йдеться лише про поповнення рахунку готівкою. Чи через касу банку, чи через платіжний термінал, чи через банкомат. Обмеження не поширюються на випадки безготівкових перерахувань. Якщо гроші було переведено з одного рахунку на інший — блокування не повинно бути. Вважається, що їх було попередньо перевірено банком і «чисті» (не підозрілі).
У цьому ж документі йдеться про те, що за найменших підозр у фінансуванні тероризму, банк зобов’язаний заморозити гроші та подати відповідну інформацію до СБУ для перевірки. У законі це сформульовано так:
«У разі наявності підозри, що внесені клієнтом банку — фізичною особою готівка є активами, пов’язаними з тероризмом та його фінансуванням, поширенням зброї масової поразки та її фінансуванням, банк зобов’язаний негайно, без попереднього повідомлення клієнта — фізичної особи, заморозити ці активи та негайно повідомити Службу безпеки України в установленому законодавством порядку (засобами електронного зв’язку) про такі заморожені активи».
Що дивно — це та запопадливість, з якою фахівці ПУМБу почали блокувати гроші українців, яким за час війни готівкою вносилося на рахунок від 400 тис. грн. Чи не повально їх стали підозрювати у зв’язку з терористами та нелегальними продавцями зброї. Причому відомо про подібні скарги лише цього банку.
«За іншими банками таких сигналів/скарг не надходило, хоча закон набрав чинності понад два місяці тому. А ця фінустанова раптом схаменулась і почала блокування з відправкою інформації до СБУ. Звісно, юристи ПУМБу посилатимуться на новий закон. Але дуже схоже, що вони отримали інструкції чи наганяй від контролерів Національного банку. Банк міг брати рефінансування НБУ або з іншої причини отримати особистого куратора Нацбанку, а той міг дати вже внутрішні рекомендації щодо посилення вимог фінансового моніторингу. Звичайно, це лише версія і сам банк ніколи про це публічно не заикнеться, оскільки дана інформація є банківською таємницею. Але це могло б пояснити вибіркову вимогливість Пумба. У законодавстві фінансового моніторингу дуже багато залишається на розсуд менеджменту кожного банку — там багато суб’єктивізму. Тому вимоги банків можуть дуже відрізнятися, і людині складно орієнтуватися», — прокоментував ситуацію старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.
Що робити
Суперечки людей з банками щодо фінансового моніторингу зазвичай ні до чого не призводять. Та й судові позови тут рідко допомагають, бо українцям краще постаратися надати пояснення банку. Якщо людина і справді не терорист, то фінансисти сильно не повинні чіплятися. Тим більше, що чинне законодавство дозволяє людям проводити між собою будь-які запозичення та оформлювати їх у вільній формі. Коли одна фізособа позичає гроші іншому — досить звичайна розписка, складена у вільній формі.
«Людині достатньо скласти розписку про позику. А у своїх поясненнях банку вказати, що готівка була їм позичена. Тепер отримує виплату раніше наданої суми частинами. Хоча це не завжди може допомогти, банк може все одно вимагати підтвердження легальності походження раніше позиченої суми, як може вимагати і легальність походження коштів у разі дарування грошей або їхньої позики від дарувальника та кредитора», — зауважив Кравець.
А головна рада, яку дають фахівці з урахуванням закону №2120-IX, — це не вносити на один рахунок великих сум готівкою. Понад 400 тис. грн. Набагато безпечніше відкрити кілька рахунків у різних банках і користуватися різними картами.
Ціна біткойна досягла рекорду, перевищивши $106,000, після того як обраний президент США Дональд Трамп заявив,…
Експерт поділився детальними рекомендаціями щодо вибору бездротових зарядок для смартфонів, акцентуючи увагу на ключових аспектах,…
Журналісти видання AndroidInsider підготували список з п'яти привабливих смартфонів з якісними IPS-екранами, які доступні за…
За чутками, вже наступного року Apple випустить нову версію свого пошукового трекера AirTag. У мережі…
Після витоків рендерів та інформації про конструкцію смартфонів лінійки iPhone 17 Apple Hub, у якого…
Видання Tech Advisor опублікувало рейтинг найкращих бюджетних смартфонів 2024 року, зібравши пристрої, які поєднують доступну…