Як обдурюють українців: містян через фішинг, жителів сіл — через передоплату (інфографіка)

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Finance. uа як портал, що дбає про ваші доходи і повідомляє про шахрайські дії щодо ваших гаманців, дізнався в аналітичної служби OLX, що українців в онлайні ошукують багатьма методами.

Приклад. Пенсіонерів ошукують утричі частіше за інших — через SMS про виграш у лотерею. А кожного четвертого підлітка — після відкриття шкідливого посилання. Мешканці сіл частіше натрапляють на продаж неіснуючого товару по передоплаті, а кияни — на фішингові атаки. Стать, до речі, практично не впливає на вірогідність зустріти шахрая в інтернеті.

Місце проживання значно впливає на тип шахрайств. Наприклад ⅔ жителів селищ міського типу та сіл стикаються зі спробами продати їм неіснуючий товар по передоплаті, а от жителі міст у 1,5 раза частіше отримують фішингові посилання. Жителі райцентрів на третину частіше за інших стикаються з підробленими квитанціями про оплату.

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

У селах в цілому менше обізнаних з базовими правилами кібербезпеки. Якщо понад 42% містян не ведуть спілкування за межами платформи, де здійснюють угоду, та не відкривають посилання від незнайомих людей, то серед мешканців сіл — це тільки 33% опитаних.

Водночас жителі столиці найбільше потерпають від фішингу (36% від всіх видів онлайн-шахрайств у Києві), а от у Дніпрі, Одесі, Харкові та Львові половина випадків пов’язана з передоплатою неіснуючого товару.
Найбільш відповідально до звернень у Кіберполіцію ставляться у Львівській області — кожний 8-ий ошуканий подасть заяву, а найменш — в Одеській — тут звернеться тільки кожний 14-ий.

Серед всіх вікових категорій 80% випадків онлайн-шахрайств відбуваються у месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp). Однак пенсіонерам утричі частіше надсилають шахрайські SMS та у сім раз — електронні листи про «виграш в лотерею», «нові умови тарифу» чи «правила карантину». Водночас 57% українців віком від 46 до 65 років натрапили на шахраїв, які просили зробити передоплату за неіснуючий товар.

Молодь віком 18−25 років у кожному третьому випадку натрапляє на фішинг, а кожний четвертий неповнолітній втратив гроші після переходу за шкідливим посиланням на сайт підробку відомого бренду. Це пов’язано з тим, що молодь більше за старше покоління проводить час в онлайні, але так само слабо обізнана з базовими правилами кібербезпеки — у школах цьому не навчають досі.

Українці віком 65 років та старше удвічі частіше за молодь ведуться на схему з підставним кур’єром та у півтора раза частіше за інших натрапляють на шахрайства з використанням фейкових скриншотів про оплату.

Молодь більш обізнана з базовими правилами кібербезпеки, однак загальний рівень навичок онлайн-поведінки лишається невисоким:

Після 65 років не відкривають посилання від незнайомців 28%, не розголошують платіжні дані банківської картки 29%, звертають увагу на оцінки і відгуки — 19%, не обговорюють угоду поза платформою (у сторонніх месенджерах) — 38%, перевіряють номер продавця — 21%, уважно оцінюють текст в SMS чи пошті – 14%.

Водночас про кібербезпеку 65% неповнолітніх та 48% пенсіонерів дізнаються з соцмереж, 38% та 23% — від друзів та родичів, а от кожен третій українець віком від 65 років — з освітніх проєктів на кшталт Онлайн[за]хист.

Стать практично не впливає на вірогідність натрапити на шахрая. І чоловіки (78%), і жінки (88%) отримують шкідливі посилання від шахраїв у Viber, Telegram чи WhatsApp. Тільки чоловіки уважніше перевіряють адресу сайту, куди їм пропонують перейти. Українцям удвічі частіше за українок надходять шахрайські SMS (виграш в лотерею, «ви виграли авто») — 9% проти 4% від всіх випадків відповідно.

Після зустрічі з шахраєм представники обох статей поводяться однаково: більшість намагатиметься розв’язати проблему самостійно, до поліції звертатиметься тільки кожний десятий, але жінки майже вдвічі частіше за чоловіків звертаються до банку, щоб заблокувати картку.