​​​​​​​​​​​​​​Безпека в інтернеті: Як захиститися від шахраїв, що крадуть сторінки та фото в соцмережах

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Іноді така відвертість створює реальну загрозу нашому іміджу та інтернет-безпеці, адже на чужих радощах та горі можуть наживатися шахраї. Щоб захистити свої права в інтернеті, достатньо лише не поширювати зайвого та дотримуватись низки правил.

Що таке авторське право та чи поширюється воно на публікації у соцмережах

Авторським правом вважається законне право, яке захищає оригінальні авторські роботи. У нашій державі воно регулюється законом “Про авторське право і суміжні права”, а об’єктами авторського права є твори в галузі науки, літератури й мистецтва. Пости в соціальних мережах, фото, відео й аудіофайли також належать до цієї категорії.

Зазвичай авторське право не захищає факти й ідеї, але воно захищає оригінальні слова чи зображення, які відображають факт або ідею. Тобто користувачі соцмереж мають право забороняти іншим користувачам копіювати або розповсюджувати їхні публікації з фото відео чи аудіо без зазначення, хто є автором контенту. У іншому випадку розповсюдження чужого контенту вважатиметься порушенням авторських прав.

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Як правильно використовувати чужий контент у Facebook, Instagram та Twitter

Кожна соціальна мережа має власні правила та політику. Втім, навіть ненавмисна публікація чужого контенту може бути порушенням закону про авторське право. Однак про це ми майже не задумуємось, коли вирішуємо щось опублікувати.

Що вважається порушенням авторського права у соцмережах

Випадків порушення авторських прав набагато більше, ніж ми можемо уявити. Наприклад, ви опублікували власне відео, де звучить пісня, яка була фоном на вечірці, концерті або іншому заході, а це виявляється є порушенням.

Публікуючи чужий вміст у соцмережах, можна ненавмисно порушити авторське право, навіть у разі:

• придбання або завантаження його вмісту (наприклад, пісню з iTunes);
• зазначення власника авторського права;
• якщо не мали на меті отримати вигоду від цього;
• якщо знайшли вміст у вільному доступі в Інтернеті.

Як правильно використовувати чужий контент у соцмережах

У Facebook, якому належить й Instagram, радять перш ніж публікувати контент, отримати на це письмовий дозвіл його автора, зокрема ліцензію на користування. Також чужим контентом можна користуватися, якщо він належить до суспільного надбання чи підпадає під визначення доброчесного використання.

У соцмережахзауважують, що у разі публікації контенту, що порушує права на інтелектуальну власність, наприклад авторські права або товарні знаки, його може бути видалено через скаргу правовласника. В такому випадку людина отримає сповіщення з подробицями скарги. У разі повторної публікації чужого контенту обліковий запис можуть заблокувати або видалити сторінку.

Однак безперешкодно ділитися чужим контентом, створеним, наприклад, в Instagram, можна у Stories. Адже тоді залишається пряме посилання на автора.

Вподобаний пост у Facebook можна додати на свою сторінку чи сторінку групи. Поза межами соцмережі чудовим способом використання чужого контенту є опція EMBED, завдяки якому контент вбудовується на сайт. Такий спосіб запозичення контенту цілком законний, адже EMBED має пряме посилання на джерело.

У Twitter вважається порушенням використання захищеного авторським правом зображення як фотографії профілю або шапки. Забороняється й використання чужих відеофайлів або зображень, завантажених користувачем у свій профіль. Публікація авторських твітів за межами мережі без дозволу автора також підпадає під порушення.

Водночас у Twitter наголошують, що є матеріали, які хоч і захищені авторським правом, але можуть не потребувати самого дозволу власника на їх використання.

Як діють шахраї і що робити, якщо вкрали ваші фото й інші дані та створили фейкову сторінку

Хоч соціальні мережі й намагаються відстежувати підозрілі облікові записи, але шахраї все ж встигають наживатися на користувачах, крадучи їхні дані. Кіберполіція України зазначає, що для уникнення блокування, злочинці використовують особисті фотографії користувачів без їхнього відома.

Нерідко власник фотографії навіть не знає, де та за яких обставин його фото опубліковано. Це може бути реальною загрозою його безпеці. Також шахраї використовують фотографії людей для створення фейкових сторінок з їхніми реальними даними. Тоді вони можуть відправляти контент шкідливого змісту, а інші користувачі не підозрюватимуть, що це несправжній обліковий запис.

За якими схемами злодії використовують чужі фотографії

• Шахраї часто розсилають спам-повідомлення від імені користувача мережі, з рекламними або оманливими повідомленнями. На кшталт прохання поповнити рахунок або переказати гроші.
• Також вони створюють облікові записи на інших інтернет-сервісах з асоційованим чужим профілем.

“Після вчинення злочинних дій правоохоронні органи вийдуть на людину, за якою закріплено обліковий запис, а вона навіть не знає, що від її імені вчиняють злочин”, – кажуть в Кіберполіції.

• Чужі фото нерідко використовують для наповнення різних тематичних груп, можливо, еротичного змісту.
• Шантаж за розміщеними приватними фотографіями й ідентифікація кола спілкування реального користувача, його статків та місцеперебування – також популярні схеми у викрадачів чужих особистих даних.

“Багато фотоапаратів додають до знімка технічну інформацію, яка міститься у властивостях файлу. За вашою фотографією, розміщеною в соцмережі, нерідко можна дізнатися, де саме вона була зроблена і коли. Існують спеціальні сервіси, які нададуть цю інформацію всім охочим”, – зауважують у кіберполіції.

• Офіційні фотографії можуть використовувати й для підроблення документів або отримання персональної інформації за розміщеним фото документа.

Як запобігти використанню особистих фото у шахрайських цілях

Щоб не стати жертвою злодіїв та захистити себе від використання шахраями особистих даних у кіберполіції радять:

• не розміщувати особисту фотографію у мережі, а завантажувати аватар;
• якщо ж все-таки вирішили розмістити своє фото, то використовуйте одне й те ж зображення у різних соціальних мережах;
• вимикайте функцію індексації вашої сторінки пошуковими сайтами для того, щоб тільки авторизовані користувачі мали можливість переглядати профіль;
• не фотографуйте та не розміщуйте в мережі свої документи;
• не додавайте у друзі підозрілих або незнайомих людей;
• повідомляйте у службу підтримки соціальних мереж про фейкові облікові записи.

Випадки, коли у відомих українців крали особисті дані

Мішенню для шахраїв у мережах найчастіше стають відомі особистості. Лише цього року двоє українських політиків повідомили, що знайшли у мережі фейкові облікові записи із повним використанням їхніх даних.

У січні народна депутатка від фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко поскаржилася на те, що шахраї створили фальшиві сторінки з її даними у Facebook.

“Біткоїнів нікому не потрібно? Звертайтеся, як що. Знайомі скинули. Типовий приклад, як створюються фальшиві акаунти і боти. Написала скаргу у Facebook, щось не хочеться бути Джесікою”, – повідомила вона.

Також Геращенко зазначила, що команда Facebook не помітила у таких діях шахраїв порушень норм спільноти. Тоді ж Геращенко подала заяву до СБУ через шантаж і погрози у соціальних мережах.

А у березні про такий же випадок повідомила народна депутатка від “Слуги народу” Євгенія Кравчук.

“Що ж, знайомтесь, це пані Bayona Alisa з Міссурі. На своїй сторінці вона активно пропонувала дописувачам інвестувати в криптовалюти. Де саме – звісно, Аліса підкаже окремо. Можна було б і посміятися, але я розумію, що є люди, які дійсно повірять у цю історію з картинками і фотографіями та віддадуть, цілком можливо, останні заощадження”, – наголосила Кравчук.

Нардеп додала, що найменше їй би хотілося бути причетною до шахрайства, навіть опосередковано.

“На щастя, адміністрація Facebook зреагувала на скарги дуже швидко і фейковий акаунт вже заблоковано. За що їм щиро вдячна. А взагалі, бачити отакі фейки – досить неприємне відчуття. Інтернет-шахрайство нині все більше набирає обертів і повністю захистити себе від подібних історій, на жаль, майже неможливо. Тому просто будьте уважні і, звісно, не надсилайте свої гроші рандомним знайомим у соцмережах, навіть якщо в них купа фотографій”, – підсумувала Кравчук.

Вона також оприлюднила фотодокази викрадення персональних даних, зокрема світлин.

Як журналістка Depo.ua стала жертвою зловмисників та потрапила до “Миротворця”

У березні цього року з журналісткою нашого сайту Олександрою Чагарною також трапилася неприємна ситуація. На неї наробили фейків, посадили їх в Telegram-чат “Митинги и массовки” і почали від її імені надсилали плюсики під пропозиціями вийти на мітинг у Києві за гроші. На скріншотах видно, що акаунт з іменем Sasha Chaharna розпитує про деталі мітингу за гроші.

Олександра поскаржилася до Кіберполіції та омбудсмена з прав людини на таке порушення, а вже через кілька годин її дані почали “зливати” в Telegram-групу “Миротворец” – проросійський клон українського “Миротворця”. Окрім особистих даних, в групі з’явились також скріншоти резюме, опублікованого у 2019 році, та відкрита інформації з сайту Depo.ua. Крім того, на клоні “Миротворця” пообіцяли, що дані жертв будуть спливати “в самих необычных местах”.