Вчeнi Iмпepcькoгo кoлeджy Лoндoнa з’яcyвaли, щo виcoкий piвeнь цyкpy в кpoвi cпpияє виcoкoмy pизикy poзвиткy нeдoyмcтвa нaвiть y тих людeй, якi нe cтpaждaють нa цyкpoвий дiaбeт дpyгoгo типy. Кopoткo пpo peзyльтати нayкової poботи poзпoвiдaє видaння Science Alert.
Наукова робота проводилася в рамках довготривалого дослідження English Longitudinal Study of Ageing, що почалась в 2002 році. Вчені протягом приблизно десяти років відстежували стан здоров’я 5 189 осіб у віці старше 50 років, при цьому половина всіх учасників була представлена жінками. Оцінювався рівень когнітивних здібностей учасників, а також вміст у крові HbA1c – глікированного гемоглобіну, за яким можна судити про середню концентрацію цукру в крові за тривалий період часу.
Хоча у всіх учасників спостерігалося деяке зниження когнітивних здібностей у міру старіння, дослідники з’ясували, що високий рівень HbA1c корелює з різким спадом інтелекту. Це характеризувалося погіршенням пам’яті і виконавчих функцій, що дозволяють планувати дії і вибирати, на які стимули треба реагувати.
Дослідники вже знали про те, що діабет другого типу (неінсулінозалежний), при якому погіршується засвоєння глюкози, може збільшувати ризик хвороби Альцгеймера, проте вперше було показано, що нейродегенеративні захворювання безпосередньо пов’язані з цукром в крові. Погіршення когнітивних здібностей спостерігалося в учасників без діабету, але з високим рівнем HbA1c – 42-47 міллімоль на моль, що характерно для переддіабетичного стану.
Цукровий діабет другого типу є метаболічним захворюванням, при якому спостерігається збільшення вмісту глюкози крові через зниження чутливості тканин до інсуліну. Воно виникає у людей, які страждають ожирінням, також є наукові дані про генетичну схильність до діабету. Одним з методів лікування є дієта з низьким вмістом цукрів.
