Віртуальна оперативна пам’ять у смартфоні – чому її не варто використовувати

В останні роки у провідних світових виробників смартфонів спостерігається тенденція на впровадження технологій віртуального розширення оперативної пам’яті. Розбираємося, у чому її плюси та мінуси.

Функція віртуального розширення оперативної пам’яті вже давно використовується в ПК, але тільки нещодавно її почали широко використовувати в смартфонах. Виробники телефонів використовують різні маркетингові терміни для реклами цієї функції, але в основному вона працює за одним і тим самим принципом. Зокрема, така функція активно застосовується в пристроях середнього класу та флагманах.

Що таке віртуальна оперативна пам’ять?

Як і має на увазі сама назва “віртуальна оперативна пам’ять”, такий тип ОЗП фізично відсутній на вашому пристрої, але за необхідності його можна задіяти. Для довідки: ОЗП (або оперативний запам’ятовувальний пристрій) – компонент високошвидкісного сховища, що відповідає за запам’ятовування ваших даних на тимчасовій основі. Цей тип пам’яті набагато швидший, ніж накопичувачі eMMC або UFS 3.1, які використовуються для тривалого зберігання даних. Простіше кажучи, у внутрішній пам’яті зберігаються фотографії, відео, музика і документи, а ОЗП запам’ятовує, які додатки ви відкривали і які процеси ви в них виконували.

Що більший обсяг оперативної пам’яті, то більше додатків ви зможете тримати постійно відкритими. Крім того, від обсягу ОЗП залежить і швидкість роботи системи.

Ідея віртуальної ОЗП полягає в наданні додаткової оперативної пам’яті за необхідності за рахунок часткового використання вбудованого накопичувача. У кожного виробника ця функція називається по-різному. Наприклад, Samsung називає її RAM Plus, Realme використовує термін Dynamic RAM Expansion, а Vivo – Virtual RAM.

Як працює віртуальна оперативна пам’ять на Android?

Щоб повністю зрозуміти роботу віртуальної оперативної пам’яті, потрібно розібратися в тому, як працює управління пам’яттю на Android.

Android-пристрої оснащені трьома видами пам’яті:

• оперативною пам’яттю (LPDDR4, LPDDR4x);
• внутрішньою пам’яттю (eMMC або UFS);
• zRAM (розділ усередині оперативної пам’яті, в якому зберігаються низькопріоритетні стислі дані, що працюють у фоні).

Останній тип використовується для того, щоб звільнити місце в оперативній пам’яті для активних додатків.

Операційна система Android використовує процес підкачки для управління пам’яттю. Під час підкачування ОЗП розбивається на невеликі частини, звані “сторінками”, кожна з яких важить близько 4 КБ. Обсяг використовуваної оперативної пам’яті визначається кількістю вільних або активно використовуваних сторінок. В Android ви бачите цю інформацію в меню багатозадачності.

Сторінки діляться на два типи – “чисті” і “брудні”. Чисті сторінки зберігають немодифіковану копію даних, а брудні сторінки – змінену.

• Немодифікована копія – статичні дані, які не змінюються.
• Змінена копія – динамічні дані, які змінюються кожного моменту. Android може позбуватися чистих сторінок, коли їм не потрібен доступ до ресурсів, що дає змогу звільнити місце в оперативній пам’яті.

Звучить складно, але на прикладах із реального життя це простіше зрозуміти. Такі додатки, як VKontakte і Yandex, використовують чисті сторінки і, як правило, залишаються статичними при розміщенні у фоновому режимі. Наприклад, коли ви запускаєте соцмережу, а потім переходите до пошуковика, VKontakte зберігається в оперативній пам’яті вашого телефону, але не оновлюється у фоновому режимі. При поверненні в додаток соцмережі ви побачите фрагмент стрічки, на якому ви зупинилися.

Зі свого боку, застосунки для потокової передачі музики та YouTube використовують брудні сторінки, тому вони продовжують працювати, навіть якщо застосунок згорнуто. Ці програми динамічно використовують оперативну пам’ять і не можуть бути закриті. Тому для економії місця їх стискають і відправляють у zRAM, що дає змогу їм частково працювати навіть у фоновому режимі.

Віртуальна оперативна пам’ять використовує внутрішній накопичувач вашого пристрою, створюючи розділ підкачки, який діє як zRAM. Як відомо, бюджетні смартфони отримують невеликий обсяг оперативної пам’яті, тому виробники активно застосовують віртуальне розширення ОЗП.

Чи шкідлива віртуальна оперативна пам’ять для вашого смартфона?

Функція віртуальної оперативної пам’яті дає змогу запускати на телефоні більше застосунків, але вона також передбачає постійне читання і запис, що не дуже добре для флеш-пам’яті через обмежені цикли читання і запису. Часте використання внутрішнього сховища для віртуальної оперативної пам’яті скорочує термін служби вбудованого накопичувача. Наприклад, якщо у вас 128 ГБ вбудованої пам’яті та ви постійно використовуєте 4 ГБ як віртуальну ОЗП, то через деякий час обсяг накопичувача зменшиться до 124 ГБ.

Масштабне поширення функції віртуального розширення оперативної пам’яті в наші дні пов’язане з тим, що додатки стали важити набагато більше, а вони споживають надто багато ресурсів, включно з оперативною пам’яттю. Використання технології надає користувачам більше оперативної пам’яті без необхідності збільшувати її фізично, що також відбивається на вартості пристроїв.

Висновок

Часте використання віртуальної ОЗП не зовсім добре для вашого девайса, оскільки ця функція може принести більше шкоди, ніж користі, поступово вбиваючи внутрішній накопичувач. Це основна причина, через яку Google так довго уникала впровадження цієї функції в ОС Android. Навіть на сторінці для розробників досі висить плашка: “В Android накопичувачі не використовуються для використання в якості простору підкачки, як в інших реалізаціях Linux, оскільки частий запис може призвести до зносу цієї пам’яті і скоротити термін служби носія даних”. Все ж користуватися нею чи ні, вирішувати вам.