Купівля смартфона – непросте завдання, оскільки потрібно визначитися з безліччю характеристик і функцій. Одна з них – це зйомка фото і відео. Люди, які не розуміються, часто оцінюють їхню якість за мегапікселями і дивуються, чому у середньобюджетних китайських смартфонів може бути 108 Мп, тоді як у топового iPhone 14 Pro їх усього 48. Річ у тім, що не мегапікселі визначають якість відзнятих фото або відео. Як тоді оцінювати характеристики камери смартфона і які параметри важливі під час вибору пристрою, ми зараз і розберемося.
Великий запас мегапікселів не гарантує високу якість зображення. Камера смартфона на 108 Мп не обов’язково виявиться кращою, ніж 64 або навіть 48 Мп. Фактично цей параметр вказує лише на розмір фото. Коли в смартфони встановлювали камери на 2-3 Мп, виробники справді боролися за кожен мегапіксель і це давало відчутну перевагу. Але щойно їхня кількість перевищила два-три десятки, подальші перегони перестали мати сенс. Зараз у китайських смартфонах камера на 108 Мп є скоріше маркетинговим ходом, ніж реальною конкурентною перевагою. Наприклад, такий модуль встановлено в середньобюджетні моделі Redmi Note 12S або Huawei Nova 10 SE.
Кількість мегапікселів визначає кількість пікселів або точок, з яких складається зображення. Теоретично, чим їх більше, тим чіткішим має бути знімок. Але не так все однозначно, тому що багато що ще залежить від розміру матриці. Коли кількість мегапікселів нарощують збільшенням її розміру – це позитивно позначається на якості знімків. Якщо ж виробник зменшує розмір самого пікселя і використовує маленьку матрицю, помітного поліпшення це не дасть.
Для створення якісних кадрів цілком вистачить 12-16 Мп. Наприклад, iPhone SE 2022 має всього одну головну камеру на 12 Мп, і знімає він дуже гідно. Винятком може стати тільки зйомка в умовах поганого освітлення, за яких 108 Мп іноді дійсно дають кращу якість за рахунок піксельного бінінгу, про який буде розказано нижче.
Матриця або сенсор – основа кожної цифрової камери. Саме цей елемент вловлює світло, що перетворюється на фотографію. Головна характеристика матриці – це розмір. Враховується діагональ сенсора і вказується у вигляді дробу типу 1/х. Що нижче значення “х”, то більша матриця. Таким чином, сенсор розміром 1/2.7″ менший, ніж 1/1.4″.
Матриця складається з пікселів. Кожен з них – це маленький шматочок кремнію, що вловлює світло і перетворює його на кольорове зображення. Розмір матриці визначає кількість розміщених на ній пікселів і їхній розмір (від 0.6 до 2.0 мкм).
Теоретично, що більший піксель, то більше він здатний вловити світла і то якісніші кадри, зроблені в темряві, але є виняток – це піксельний біннінг. Технологія дає змогу об’єднувати сусідні пікселі. Якщо в смартфоні 108 Мп, фактично це 12-мегапіксельний модуль. Просто в ньому пікселі групуються по 9 штук.
Наприклад, камера на 108 Мп з пікселями по 0.7 мкм може видавати зображення кращої якості, порівняно з 12 Мп з пікселями по 1.8 мкм. Річ у тім, що в 108-мегапіксельній камері дев’ять пікселів, що стоять поруч, з’єднуються в один віртуальний суперпіксель розміром 2.1 мкм. Підсумкова роздільна здатність кадру все одно залишається 12 Мп.
При виборі камерофона важливо враховувати розмір матриці і пікселів, з яких вона складається. Але і не варто скидати з рахунків середньобюджетні смартфони з модулем на 108 Мп. Піксельний біннінг іноді творить чудеса. Але якщо стоїть вибір між великою кількістю мегапікселів або великою матрицею з меншою роздільною здатністю, другий варіант кращий.
Її також називають апертурою. Цим параметром визначають розмір пропускного отвору об’єктива. Чим ширше, тим більше світла потрапить на матрицю і тим якіснішими будуть фото в умовах поганого освітлення.
Діафрагму вказують у форматі f/x. Що менший показник “х”, то ширший отвір і то значніша світлосила об’єктива. Наприклад, камера смартфона з апертурою f/1.8 за слабкого освітлення зніматиме краще, ніж f/2.8.
Під час зйомки на смартфон будь-які необережні рухи рук можуть змазати кадр. У сонячний день це відбувається не так часто, як під час зйомки у вечірній час або просто в умовах слабкого освітлення. У такому разі витримка збільшується, а камері потрібно більше часу для пропуску достатньої кількості світла на матрицю. Поки діафрагма залишається відкритою, смартфон у руках і всі об’єкти в кадрі мають залишатися нерухомими. В іншому разі, зображення змажеться.
Оптичний стабілізатор або OIS здатний врятувати ситуацію. Технологія заснована на відсутності жорсткої фіксації модуля камери до корпусу. Невелика рухливість нівелює тремтіння смартфона в руках. Тим самим чіткість фотографій підвищується, особливо при слабкій освітленості.
У бюджетних смартфонах оптичного стабілізатора немає, і в середньобюджетниках він зустрічається нечасто. Максимум, на що можна розраховувати – це електронна стабілізація. Але за якістю роботи вона сильно поступається повноцінній оптичній.
Зум визначає можливості камери наближати зображення. У цифровому виконанні функція працює дуже просто: збільшення відбувається за рахунок обрізання повнорозмірного кадру. Це призводить до неминучого зниження якості.
У оптичного зуму інший принцип дії. Для нього в смартфон встановлюють додаткові об’єктиви з іншими лінзами. Так в Samsung Galaxy S23 Ultra відразу два оптичних зуми – 3х і 10х. До того ж ще є 100-кратний цифровий. Китайський Xiaomi 13 Ultra наступає йому на п’яти зі своїми камерами з оптичним зумом 3.2х і 5х. А ось просунутий iPhone 14 Pro може похвалитися тільки телеоб’єктивом із 3-кратним збільшенням.
Навіть у найбюджетнішому смартфоні є мінімум дві камери – основна і фронтальна. Також виробники встановлюють додаткові. У недорогих моделях вони потрібні переважно для маркетингу і надання пристрою більш солідного вигляду, тоді як у просунутих гаджетах вони відіграють реальну практичну роль.
Надширококутний модуль – додатковий об’єктив зі збільшеними кутами огляду. Призначений для зйомки пейзажів або об’єктів архітектури. У кадр можна вмістити більше деталей навіть з відносно близької відстані. У недорогих смартфонах у цього модуля невелика роздільна здатність, тому якість знімків набагато нижча, ніж на основну камеру.
Телеоб’єктив – це модуль, що відповідає за збільшення зображення. Саме від нього залежить кратність оптичного зуму. Його встановлюють переважно у флагманські моделі пристроїв.
Макромодуль – зустрічається в бюджетних і середньобюджетних гаджетах. Роздільна здатність у нього зазвичай невелика – 5-8 Мп. На практиці ним майже ніхто не користується.
Сенсор глибини різкості – призначений для розмиття заднього фону в портретному режимі. Цей модуль можна зустріти в багатьох бюджетних смартфонах. Його використовують, щоб зробити блок з камерами на тильній стороні корпусу більш солідним.
Купуючи смартфон з хорошою камерою, необхідно враховувати не тільки обіцяні виробником мегапікселі. Не менш важливі такі параметри, як розмір матриці, наявність оптичного стабілізатора і максимальна діафрагма. Якщо планується знімати що-небудь здалеку, необхідно звернути увагу на наявність і кратність оптичного зуму. А ось на датчик глибини різкості і макромодуль можна не звертати особливої уваги.
Ряди "вінтажних" і "застарілих" пристроїв Apple поповнили одразу кілька гаджетів. Що ще відомо Нагадаємо, що…
Пам'ятаєте ті часи, коли телефони могли працювати кілька днів без підзарядки? Це було реально, особливо…
Компанія Xiaomi анонсувала вихід нової операційної системи HyperOS 2, яка буде заснована на Android 15.…
Бездротові технології продовжують розвиватися. Хоча організація IEEE ще не затвердила стандарт Wi-Fi 7, уже ведеться…
Здавалося б, південнокорейського гіганта Samsung Electronics вже довго переслідують невдачі, і котирування його акцій з…
Кілька днів тому в мережі з'явилася інформація, що Samsung проведе презентації серії Galaxy S25 вже…