Чи можна карту носити під чохлом телефону

Звичайний користувач, який використовує банківську картку для зняття готівки, розрахунків через онлайн-додатки або банкомат, не дуже добре уявляє принцип роботи “пластику”. На загальну думку, у картку вбудовано чип, який реагує на електромагнітне випромінювання, що випускається зчитувальним пристроєм на розрахунковому терміналі в магазині або в приймальному пристрої банкомату. Сучасний смартфон – складний електронний гаджет, який також випромінює електромагнітні хвилі, які в теорії можуть негативно вплинути на працездатність картки.

Зчитування інформації з банківського пластику для проведення безготівкових розрахункових операцій проводиться кількома методами:

• за допомогою оптичного сканера, який читає штрих-код;
• зняттям інформації на терміналі або банкоматі з магнітної смуги, нанесеної на зворотний бік картки;
• взаємодією пристроїв, що приймають, з електронною мікросхемою-чіпом, вбудованим у пластикову “болванку” для карток.

Штрих-код – малюнок у вигляді блоку з безлічі вертикальних смуг або хаотично нанесених геометричних фігур. Легко зчитується будь-яким оптичним сканером і має найпростіший рівень захисту, тому здебільшого наноситься на бонусні та дисконтні картки, які випускають магазини, підприємства, що надають послуги тощо.

Магнітна смуга – застарілий спосіб зберігання інформації на картці. Розмагнічування – дуже ймовірний результат, якщо потримати картку поруч із потужним джерелом електромагнітного випромінювання, наприклад, проводом під високою напругою, будь-яким пристроєм, оснащеним великим електромагнітом, побутовою СВЧ-піччю тощо.

Телефон, оснащений акумулятором і мільйонами транзисторів, теоретично здатний розмагнітити банківську картку. У деяких користувачів справді траплялися такі неприємності: пластик після тривалого зберігання поруч із телефоном переставав працювати.

З іншого боку, масового виходу карток з ладу експертами не було відмічено жодного разу, до того ж банківська картка – сама по собі тендітна річ, що піддається впливу багатьох негативних чинників – від ЕМВ-випромінювання до вологи і високих температур.

Смартфон + картка: наскільки безпечно зберігати їх разом?

Серед експертів склалася думка, що тривале зберігання картки та смартфона поруч одна з одною теоретично може призвести до розмагнічування магнітної смуги. Для цього потрібно зберігати обидва аксесуари в безпосередній близькості цілодобово. Більш реальним видається час у 4-6 годин, коли телефон і банківська картка перебувають на відстані не більше метра в момент денної активності користувача. Користуючись смартфоном, людина тримає його в руках, пластик у цей час лежить у портмоне, кишені одягу або сумці.

Довідка: радіоінженерами світових виробників GSM-обладнання не виявлено фактів взаємного впливу електромагнітних полів на стан пластикових карт і смартфонів.

Виробники деяких моделей чохлів для телефонів свідомо оснащують вироби кишеньками, перетворюючи їх на візитниці та тримачі карток. Це зручно: деякі користувачі вважають за краще розплачуватися пластиком і не мають при собі готівки.

Передбачається, що тривале зберігання карток разом з електронним гаджетом може сприяти розмагнічуванню пластику. Всупереч теорії, користувачі, які місяцями використовують чохол як гаманець, не скаржаться на псування карток.

Банки-емітенти випускають пластик з терміном дії від 3 до 5 років: передбачається, що за цей час картка, незалежно від принципу дії та рівня захисту, піддається природному зносу. Насправді картка здатна служити довше і до моменту заміни працездатна.

На безпеку зберігання пластику в чохлі смартфона негативно впливає зовсім не електромагнітне випромінювання: у разі втрати або крадіжки телефону його господар одночасно позбавляється і засобу безготівкового розрахунку, і залишається без зв’язку.

Вище сказано, що окрім магнітних смуг і штрихкодів, у картках використовуються мініатюрні електронні схеми-чіпи, які не містять магніту чи інших елементів з електромагнітним випромінюванням. Головні чинники, через які картки з чіпами стають популярними і швидко витісняють носії з іншими способами зберігання інформації:

• високий рівень захисту;
• відсутність збоїв під час зчитування даних;
• доступність електросхем і швидкість виготовлення.

Магнітні смуги ще наносять на “чиповані” картки як дублювальний спосіб використання в разі, якщо чип вийде з ладу. Мікросхема не схильна до електромагнітного випромінювання навіть від електродвигунів потужністю від 5 кВт, тому загрози розмагнічування немає.

Безпека карт: чому вони найчастіше виходять з ладу

Причини, через які банківські картки перестають працювати:

• мікроподряпини та мікротріщини, які з’являються під час носіння пластику разом із ключами, іншими твердими та гострими предметами в сумках, кишенях одягу, бардачках авто тощо. Згодом приймальні термінали перестають розпізнавати дані як на магнітних смугах, так і на електронних чипах;
• прямі сонячні промені, нагрівальні прилади, надвисокі температури в приміщенні. Тепло деформує пластикову болванку, скорочує термін служби мікросхеми;
• волога, яка потрапляє на картку – досить викупати одяг у водоймі або пральній машині, щоб позбутися засобу безготівкових розрахунків.

Ґрунтуючись на інформації вище, випливає:

• У теорії електромагнітне випромінювання від смартфона може розмагнітити пластикову смугу на зворотному боці банківської картки.
• Користувачі носять картки в чохлах телефонів і не скаржаться на вихід пластику з ладу.
• Картки оснащені електронними чипами, на які не впливає електромагнітне випромінювання.