Технологія розпізнавання облич використовується в системах аутентифікації відносно давно. Однак завдяки зусиллям розробників Apple вона стала активно використовуватися в мобільних пристроях, причому навіть у бюджетному секторі.
Представники Apple акцентують увагу на високому рівні надійності технології Face ID, що цілком виправдано.
Фахівці вдосконалювали технологію багато років, а високий відсоток розпізнавань забезпечується цілим набором датчиків – стандартна камера, інфрачервона камера, а також спеціальний ІЧ-проектор, який необхідний для створення об’ємного зображення обличчя за допомогою набору точок. Зібрані дані використовуються для формування математичної моделі, яка зберігається в базі і надалі використовується для аутентифікації.
Однак у простіших пристроях використовується менш надійний алгоритм.
Найпростіший варіант – для розпізнавання використовується звичайне фото обличчя (2D модель) і спеціальний додаток. Таку систему можна обдурити за допомогою звичайної фотографії, а багато зовнішніх чинників сильно впливають на коректність розпізнавання (головні убори, окуляри, погана освітленість тощо).
Для Android-пристроїв розробники завжди віддавали перевагу сканерам малюнка пальця. Модуль розпізнавання за обличчям, навіть якщо і присутній, зазвичай відіграє допоміжну роль. Сьогодні в мобільних пристроях використовують три типи дактилоскопічних модулів:
- ємнісні сенсори. Робоча поверхня містить велику кількість невеликих пластин, кожна з яких є незалежним конденсатором. При дотику пальця заряд на пластині змінюється, причому роздільної здатності сенсора достатньо для побудови копії відбитка пальця. Варто враховувати, що швидкість і точність розпізнавання залежать від вартості, причому різниця досить істотна (використовується різна кількість пластин). Модулі такого типу мають достатню точність, їх складно обдурити і коштують вони відносно недорого;
- оптичні сканери. Цей модуль заснований на звичайній монохромній камері, яка просто фотографує малюнок папілярних ліній. Такі датчики дешевші, але й обдурити їх помітно простіше;
- ультразвукові датчики. У цьому випадку для формування об’ємного зображення подушечки пальця використовуються ультразвук. Це дає змогу працювати з повноцінним 3D-зображенням, що ускладнює обхід системи аутентифікації. Вартість датчика значно вища, тому використовується він поки що рідко.
Два останні типи сенсора зазвичай монтуються за дисплеєм мобільного пристрою, ємнісний датчик вимагає прямого контакту з пальцем, тому розташовується або на задній панелі, або безпосередньо в кнопці.
Технологія сканування облич забезпечує високу надійність розпізнавання, однак це стосується лише реалізації Apple (кілька датчиків різного типу). При використанні звичайної селфі-камери і відповідного ПЗ складно домогтися прийнятного рівня захисту – часто систему можна обдурити за допомогою якісної фотографії. У цьому випадку навіть недорогі дактилоскопічні модулі працюють краще.
