До написання цього матеріалу мене підштовхнула необов’язковість одного знаменитого “мобільного аналітика”. Той обіцяв на кількох прикладах розповісти, як санкції згубно вплинули на компанію Huawei, але так цього і не зробив. Іноді за геніїв, незважаючи на їхні вміння і величезний досвід, доводиться робити всю роботу, чим я, як той, хто протестував чимало гаджетів Huawei останніх років, і вирішив зайнятися. У цій статті я наведу вам п’ять причин, чому смартфони Huawei після американських санкцій стали гіршими, а також спробую знайти позитивні сторони ситуації.
Перша і найочевидніша причина – це відсутність процесорів HiSilicon, повноцінне розроблення яких припинилося ще 2020 року, майже одразу після набрання санкціями чинності. Власного виробництва у HiSilicon немає, а тайванські заводи TSMC, які колись випускали чіпи Kirin, відмовилися від співпраці під страхом погроз від США. Все, що зараз може виробляти HiSilicon, – це Kirin 710, який стрімко застаріває, причому в спрощеній версії 710A на техпроцесі 14 нм. На сьогоднішній день це – максимум, на що здатні потужності китайського “імпортозаміщеного” обладнання на місцевих заводах SMIC.
Звичайно, Huawei не була б таким гігантом, якби не вміла викручуватися з подібних ситуацій. Бюджетні смартфони марки досі працюють на “камені” п’ятирічної давності Kirin 710, а більш просунуті моделі отримали чіпсети Qualcomm з відсутнім 5G-модемом – одне з небагатьох допущень, наданих компанії американською владою. Очевидно, що розробка окремої 4G-версії процесора вимагає часу, що призводить до певного відставання смартфонів Huawei від конкурентів: так, флагмани працюють на торішній платформі Snapdragon 8+ Gen 1, а середнячки досі задовольняються дворічним Snapdragon 778G.
Друга причина безпосередньо випливає з першої – це відсутність підтримки 5G у всіх нових моделях. Для українського покупця це питання не дуже актуальне, але компанія Huawei продає свої гаджети і на тих ринках, де з мережами п’ятого покоління проблем немає (Європа, Левант, Південно-Східна Азія і так далі). Щоб реалізувати підтримку 5G хоча б у Китаї, компанія змушена користуватися брендами-прокладками: Maimang, Hi Nova, Wiko тощо. Формально всі вони належать іншим компаніям, але ми прекрасно розуміємо, хто насправді стоїть за цими іменами.
Мені особливо важко писати про третю проблему, пов’язану з камерами смартфонів, адже топові Huawei завжди славилися лідируючими позиціями в рейтингах мобільних камер. Дійсно, з флагманами компанії проблем немає: вони показують високу якість фотографій за будь-яких умов освітлення, в чому я зміг переконатися, тестуючи моделі P50 і P50 Pro. А ось із середняками лінійки Nova явно відбувається щось не те: їхнє цифрове опрацювання настільки специфічне, що навіть на денних фотографіях дрібні деталі або просто змащуються, або перетворюються на дивну “блискучу кашу”.
У мене виникло таке відчуття, що програмісти Huawei ще не до кінця приборкали процесори Snapdragon – робота з власними чіпами Kirin їм давалася явно простіше. Для прикладу покажу вам кілька власних фотографій, зроблених на смартфон Huawei Nova 9. Якщо ви думаєте, що в актуальному десятому поколінні щось змінилося на краще, то ні – проблеми ті самі.
Четверта причина – це фірмовий магазин AppGallery, який навіть через п’ять років активної розробки не виглядає альтернативою Play Market. Багатьох застосунків та ігор у ньому просто немає, а замість них часом зустрічається справжнє непорозуміння. Наприклад, при введенні запиту “GTA” сервіс пропонує до встановлення або якусь головоломку “Guess Their Answer” (а що, адже теж можна зашифрувати як GTA!), або застосунок із кодами для комп’ютерних версій, або й зовсім низькопробні пародії на оригінальну Grand Theft Auto.
Ви справедливо заперечите: “А що заважає завантажити потрібну гру окремо і встановити її через APK-файл?” Нічого, крім того, що у вас не буде оновлення повітрям. За часів, коли PUBG Mobile ще не був присутній в AppGallery, завантажена вручну версія проживала рівно до першого оновлення клієнта, після чого видавала помилку під час завантаження. Доводилося завантажувати новий APK-файл і ставити його поверх попереднього, що було вкрай незручно.
Ще один мінус AppGallery – велика кількість пропонованого до встановлення мотлоху. Перше, що вам доводиться робити після першого запуску телефону – це вручну очищати папки з такою “рекламою” на робочому столі. А ще мене окремо забавляє наявність у магазині відверто піратського софту, на кшталт YouTube Vanced.
П’ята проблема пов’язана з авторизацією в сторонніх програмах. Якщо раніше у вас був смартфон з обліковим записом Google, в якому зберігалися всі паролі від додатків і сайтів, ви не зможете перенести їх на новенький Huawei, такої можливості просто не передбачено. Максимум, що пропонує прошивка EMUI – це імпорт контактів через CSV-файл, але чому так не можна зробити з даними для входу, які цілком експортуються з Google Chrome? Адже в цьому і полягає головна принадність сервісів GMS: вам достатньо знати пароль тільки від облікового запису Google, а все інше буде зберігатися вже всередині нього. Проблема частково вирішується встановленням альтернативи у вигляді MicroG, але навіть вона працює не з усіма додатками.
Я не люблю закінчувати статті на негативній ноті, тому наведу кілька прикладів, як санкції допомогли компанії. Як ви знаєте, те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими, і Huawei своїм прикладом це чудово довела. Перший час, звісно, було важко: спочатку фірма виживала за рахунок наявного запасу процесорів, але потім майже на рік випала з поля зору – наприклад, флагмани серій P50 були представлені з великим запізненням. Але тепер здається, що корпорації майже нічого не загрожує. Топові Huawei продовжують відмінно фотографувати, а бюджетні та середні лінійки поповнюються новими моделями. Навколо бренду сформувалася стійка і лояльна фанбаза, яка захищатиме улюблені пристрої, незважаючи ні на що.
Крім того, без застосунків Google смартфони марки почали показувати чудову автономність у фоні: видно, що розробники змогли нормально оптимізувати власні сервіси HMS, нехай і агресивним способом у вигляді періодичного вивантаження застосунків з фону. Гаджети компанії легко навчилися обмінюватися інформацією один з одним, тим самим демонструючи подобу екосистеми. Хто знає, що ми побачимо від Huawei в майбутньому?
