Які є способи модернізації ноутбука

Пам’ятаю ті роки, коли практично будь-який ноутбук можна було модернізувати і це не тільки додавання оперативної або постійної пам’яті, а й заміна процесора. Зараз із цим все стало набагато складніше — більшість лептопів модернізації не підлягають. Розглянемо нюанси такого покращення комп’ютера. Думаю, інформація буде багатьом корисною.

Процесор

Скажу чесно, у 90% випадків звичайному користувачеві такий вид поліпшення буде недоступним. Більшість процесорів просто припаяні до материнської плати. Але процедуру можна виконати у сервісному центрі, якщо ноутбук підтримує заміну CPU, що також буває нечасто.

На Youtube можна знайти багато відео про те, як умільці відпоюють головну мікросхему та ставлять на її місце нову. Чесно кажучи, останнім часом мені не траплялися ноутбуки, які мають «нормальний» слот під процесор. Тому, швидше за все, про це не варто навіть думати надто багато нюансів.

Оперативна пам’ять

Більшість лептопів підтримують збільшення оперативної пам’яті, мають два слоти під пам’ять і навіть спеціальний відсік для швидкої заміни плати. Не потрібно повністю розбирати ноутбук, щоб модернізувати ОЗП. Добре, якщо в ноутбуці 2 слоти та вставлена ​​тільки одна плата, скажімо, на 8 гігабайт. Можна додати ідентичну другу та отримати 16 «гігів». Непогана модернізація!

Але буває таке, коли ОЗП просто припаяна до плати та модернізації не підлягає. Ну хіба якийсь кустарний умілець вам відпаює пам’ять і припаює плату більшого обсягу. Але ще не факт, що материнська плата зможе коректно працювати з великим обсягом ОЗП.

Відеокарта

Якщо відеокарта інтегрована (вбудована в процесор), замінити її, звичайно ж, неможливо. Якщо відеоадаптер дискретний (окремий), то заміна можлива. Однак користувачеві знадобиться інфрачервона паяльна станція та, звичайно ж, відповідні навички. Модернізують відеокарти у своїх ноутбуках лише умільці – офіційний сервіс-центр навряд чи візьметься за таке доопрацювання.

Постійна пам’ять

Тут багато нюансів. Більшість ноутбуків йдуть зараз із SSD-накопичувачем. Добре, якщо класичний накопичувач — 2.5” SATA. Його можна просто витягнути та замінити на більш ємний. Трохи складніше замінити M.2 або NVMe-накопичувач, особливо якщо на корпусі немає під нього спеціального люка, як з оперативною пам’яттю. Потрібно розбирати ноутбук повністю. Зовсім погано, якщо в ролі накопичувача використовується пам’ять eMMC, яка фізично припаяна до материнської плати. Як правило, eMMC-пам’ять підлягає заміні тільки в сервіс-центрі, і то незрозуміло, чи працюватиме чіп більшого обсягу.

Практика показує, що рідко який лептоп підтримує два жорсткі диски – вважається, що для зберігання файлів краще придбати зовнішній накопичувач, який можна підключити через USB.

Якщо ваш лептоп має DVD-привід (рідко, але таке буває), то замість нього можна поставити додатковий жорсткий диск.

Всі інші способи модернізації за допомогою підключення зовнішніх пристроїв вже не є повноцінною модернізацією, а швидше розширенням функціональності за допомогою периферії.