Чим відрізняються MLRS та HIMARS

За час війни не тільки українська армія зіткнулась з номенклатурними назвами нового озброєння, що передають нам союзники. Звичайні українці також отримали дозу нових знань, назв та народних уподобань в озброєнні. Тому потрібно пояснити, в чому ж різниця між MLRS та HIMARS.

Якщо коротко, то обидві американські системи в номінальному визначенні – звичайні реактивні системи залпового вогню. Так, MLRS та HIMARS – це РСЗВ, схожі до радянських БМ-21 «Град», БМ-27 «Ураган» чи БМ-30 «Смерч», до назв яких усі звикли. Але вони трохи відрізняються як від звичних РСЗВ, так і між собою. Давайте розберемось з відмінностями раз і назавжди.

На фото – система MLRS (англ. Multiple Launch Rocket System) М270 на гусеничній базі БМП «Бредлі», яка має два окремих пускових контейнери та відповідно до компоновки ракет – різну їх кількість, дальність та спроможності ураження ворога. Кожен контейнер може бути споряджений шістьма або однією ракетою. Така РСЗВ є універсальною у використанні.

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Менші за класом ракети можуть мати касетну частину (максимальна дальність 32, 45 та 70 кілометрів). А найпотужніша ракета ATACMS летітиме до 300 кілометрів.

Головна особливість системи HIMARS (англ. High Mobility Artillery Rocket System) – її мобільність. М142 отримала вже колісну базу, меншу масу та все таку ж універсальність. Комплект ракет для пускового контейнера такий же як для MLRS. Тобто можливий запуск одної ракети ATACMS з дальністю в 300 кілометрів або 6 ракет із дальністю до 70 кілометрів.

У реаліях нашої війни ми будемо отримувати обидві системи – MLRS та HIMARS із ракетами для дальності до 70 кілометрів. Як вже згадувалося вище, основні відмінності – це база шасі та кількість пускових контейнерів. Система MLRS на гусеничній базі з двома контейнерами, а HIMARS – на колісній базі з одним контейнером.

Для активного знищення російської армії, штабів, пунктів управління, логістичних сполучень та живої сили на великих відстанях – це ідеальна заміна системам «Смерч» та «Ураган».