Насправді, не користувач управляє смартфоном, а смартфон користувачем, зазначає автор. Тому запобігти зламуванню пристрою досить складно.
Телефон складається із трьох компонентів, зазначає автор. Усі вони є комп’ютерні системи, які мають власними операційними системами. Серед таких комп’ютерних систем – процесор додатків , baseband-процесор і SIM-картка .
Процесор додатків – це частина, яка працює на основі Android або iOS. Власне, з цим процесором власник апарату може взаємодіяти безпосередньо: наприклад, оновлювати чи встановлювати програмне забезпечення. А ось доступу до інших процесорів у користувача немає. Загалом у плані безпеки вкрай уразливим вважається якраз процесор додатків. Тому цю систему смартфона так легко зламати.
Що стосується baseband-процесора, то він призначений для здійснення функцій, пов’язаних із дзвінками, SMS-повідомленнями, керуванням мобільністю (завдяки цьому стільникова мережа не втрачає смартфон, коли він переміщає від однієї стільникової вежі до іншої). Цей процесор є закритою системою із пропрієтарною операційною системою без загальнодоступних засобів розробки. Відповідно, для її злому потрібні глибші знання (порівняно зі зломом процесора додатків), а також складніше обладнання.
Зрештою, SIM-картка. Це смарт-картка формату ISO/IEC із розширеннями програмного забезпечення. Більшість таких сімок створюються компаніями Gemalto і Oberthur. А ще SIM-картки можуть здійснювати багато дій: керувати переадресацією дзвінків та іншими послугами, надсилати SMS-повідомлення, запускати сеанси USSD. При цьому важливо, що користувач без спеціальної техніки не може дізнатися про діяльність своєї SIM-картки.
