Названі плюси та мінуси гнучких дисплеїв для смартфонів

Вже зараз продаються смартфони із гнучкими екранами. Чим же такі рішення перевершують звичайні дисплеї?

Сьогодні на ринку можна зустріти ноутбуки, годинники, смартфони та іншу техніку з гнучким екраном. Причому перші експерименти зі створення таких гнучких предметів почалися ще у XX столітті: їх проводила компанія PARC (підрозділ Xerox), щоправда, намагалася розробити гнучкий електронний папір. У 1989 році винахідник Ніколас Шерідан вирішив створити гнучкі екрани для телефонів, а в 2003 відбулася спроба Xerox вивести цю технологію на ринок, але собівартість її була занадто висока.

Далі зробити такі дисплеї спробувала HP. При цьому в 2010 році стало зрозуміло, що подібні екрани надто потужні в порівнянні зі склом. Цього ж року Samsung продемонструвала кольоровий гнучкий дисплей. Але популярним він так і не став.

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Гнучкі екрани створюються на основі технології OLED (органічні світловипромінюючі діоди) або AMOLED (активна матриця із світловипромінюючих діодів). Подібним дисплеям не потрібне підсвічування, а замість скла у них кілька шарів поліетиленової плівки.

У чому ж переваги та недоліки таких дисплеїв? З достоїнств можна виділити стильний зовнішній вигляд, компактність, можливість трансформації. Також такий екран не можна розбити, а в майбутньому – коли технологія отримає розвиток та поширення – він буде коштувати недорого.

Але є й низка недоліків. Наприклад, подібні екрани не можуть захистити корпус від зовнішнього впливу, є обмеження серед перегинів, споживають вони багато енергії, часто місце перегину деформується, а механізм зношується. Та й ціна на гаджети з таким дисплеєм поки що досить висока.