Те саме стосується багатозадачності. За логікою речей, програми, запущені у фоновому режимі, повинні споживати чимало ресурсів, тому що смартфон не закриває їх, а продовжує підтримувати їхню роботу. Однак у Android є спеціальний механізм, який зводить фонову активність додатків до абсолютного мінімуму, через що вони практично не споживають ресурс акумулятора.
Але виробники смартфонів вважають за краще не використовувати штатний інструментарій і тут. Вони створюють свій, не лише витрачаючи свій час та гроші, але й позбавляючи нас зручності. Тому що ці інструменти енергоефективності, як їх називають, вступають у конфлікт та починають блокувати один одного. В результаті збільшується витрати енергії, а система починає просто вивантажувати запущений софт, щоб уникнути розрядки.
Що тут не так, запитаєте? А те, що через те, що виробники смартфонів не можуть домовитися з Google, виходить, що вся оперативна пам’ять, якою у апаратів на Android у рази більша, ніж у iPhone, йде коту під хвіст. Вони просто не можуть застосувати її у справі. Адже, якщо смартфон вивантажує навіть 5 додатків із фонового режиму, не витративши навіть гігабайта ОЗП, що й казати про інше.
Багатозадачність і фотографування – це не єдині приклади поганої роботи Android через фрагментацію, яку провокують виробники. В ОС існує безліч інструментів, які конфліктують один з одним саме тому, що виробники використовують свої власні варіанти, намагаючись зробити їхню роботу пріоритетнішою. В результаті, як бачимо, виходить не дуже добре, а страждають від цього користувачі. За свої власні кошти.