Національний банк наприкінці січня оприлюднив проєкт закону про платіжні послуги, який, зокрема, передбачає розширення переліку платіжних послуг, які зможуть надавати учасники ринку.
Про це у колонці для Економічної Правди повідомив заступник директора департаменту ліцензування НБУ Сергій Савчук.
За його словами, на заміну нинішній одній послузі із переказу законопроєкт дозволить надавати 9 платіжних послуг – 7 фінансових і 2 нефінансові.
“Найбільша кількість нововведень стосується можливостей небанківських установ. Вони зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші, надавати послуги еквайрингу, наприклад, встановлення терміналів у торговельних мережах. Більшість з цих послуг зараз можуть надавати лише банки”, – зазначив Савчук.
“Нова послуга з ініціювання платіжних операцій дозволить автоматично об’єднати кошти з кількох рахунків та зробити платіж на потрібну суму одним кроком.
Чим більше платіжних послуг, тим більше можливостей для кінцевих споживачів та гнучкості для допуску нових гравців на платіжний ринок.
Скажімо, якщо компанія хоче займатися лише грошовими переказами, то вимоги до капіталу будуть значно нижчими, ніж, наприклад, для компанії, яка планує випускати платіжні картки або здійснювати операції з електронними грошима”, – пояснив він.
Також передбачається відкритий банкінг – банки та інші постачальники платіжних послуг відкриють доступ до власних даних і сервісів іншим учасникам ринку (через інтерфейс відкритих АРІ) для розробки власних програм.
“Це дозволить надати клієнтам доступ до власних рахунків і послуг з єдиної платформи”, – додали в НБУ.
Крім цього, участь банків і небанківських установ у платіжних системах стане добровільною, а платіжні послуги зможуть надавати платіжні установи, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, постачальники нефінансових платіжних послуг, НБУ, а також органи державної влади і місцевого самоврядування.
Також передбачається, що після 1 липня фінансові компанії зможуть автоматично отримувати право на платіжні послуги на підставі основної ліцензії з надання фінансових послуг.
“Але для цього потрібно, щоб Верховна Рада ухвалила ще й новий закон про фінансові послуги”, – уточнив Савчук.
