Вітчизняний оборонпром продовжує дивувати, розробляючи все нові й нові зразки зброї майбутнього; серед останніх – баражуючий боєприпас, або ж “дрон-камікадзе”
4 березня відбувся черговий етап випробувань баражуючого боєприпасу “Грім”, під час яких відпрацювали другий запуск за допомогою мультикоптера. В ході цього етапу випробувань відбувся підйом у повітря, відокремлення на визначеній висоті боєприпасу від мультикоптера, початок польоту за заданим маршрутом, автосупровід цілі, імітація пікірування на ціль, повернення на стартовий майданчик та посадку за допомогою парашуту (у бойовому варіанті “Грім” парашутом оснащуватися не буде).
Судячи з усього, “Грім” має неабиякі перспективи, тож Depo.ua пропонує ознайомитись з цим безпілотником ближче.
“Грім” (експортна назва Silent Thunder) – це новий український ударний безпілотний авіаційний комплекс, призначений для ураження цілі методом самознищення. Він також може бути класифікований як “літак-снаряд”, “баражуючий боєприпас” (loitering munition), або “дрон-камікадзе”.
Розробкою “Грому” займається НВП “Атлон Авіа”, яке розробило і з 2014 року постачає для Збройних сил України розвідувальний безпілотник “Фурія”.
Історія проекту
Тактико-технічне завдання на створення баражуючого боєприпасу з’явилося у зв’язку з необхідністю мати на озброєнні ЗСУ засіб дорозвідки та ураження цілей на великій глибині в закритих позиціях з мінімальною шкодою для мирного населення та навколишніх об’єктів цивільної інфраструктури.
В “Атлон Авіа” вирішили, що для ураження цілей найкраще підходить схема біплана з Х-компоновкою, яка гарантує хороші характеристики у горизонтальному польоті й при плануванні на ціль у вертикальній траєкторії.
Безпілотний комплекс “Грім” був вперше продемонстрований у жовтні 2019 року на виставці “Зброя та безпека” у Києві.
Восени 2019 року розробники тестували першу версію боєприпасу під шифром ST-35, з першим типом бойової частини – термобаричним. Також тривають роботи над боєприпасами з кумулятивною і осколково-фугасною частинами.
Принцип роботи
Комплекс “Грім” має унікальний спосіб запуску за допомогою допоміжного мультикоптера, який після підняття баражуючого боєприпасу на висоту і від’єднання, продовжує політ і виконує роль ретранслятора сигналу.
Працює це так: мультикоптер (мультиротор) вертикально піднімає боєприпас на висоту 500 м, після чого той від’єднується та прямує в район цілі; сам коптер піднімається далі на висоту близько 1000 метрів і залишається у повітрі, виконуючи роль ретранслятора сигналу. На такій висоті він здатен підтримувати стійкий зв’язок з баражуючим боєприпасом на відстані до 30-40 км. Така схема є власним винаходом “Атлон Авіа”.
Баражуючий боєприпас перебуває у двох головних фазах польоту: горизонтальний політ при наближенні до району цілі, та пікірування після наведення на ціль. Ураження цілі відбувається на кутах, близьких до нормалі, тобто майже вертикально зверху. Для підвищення керованості у фазі пікірування, апарат виготовлено за схемою біплана з двома наборами X-подібних площин, які встановлені на фюзеляжі.
Корпус безпілотника виконаний з композитних матеріалів (скло- та вуглеволокно). Бойова частина розташована у носовій частині, має довжину близько 300 мм та ширину 90-100 мм. Запланований радіус бойового застосування – 30 км.
В носовій частині боєприпасу розташований оптико-електронний блок наведення, який виконано змінним: за необхідності чи бажання можна встановити телевізійну або інфрачервону голівку.
Оператор бере участь у знищенні об’єкта виключно до моменту, коли ціль виявлено та підтверджено – надалі комплекс працює автономно: сам апарат обробляє відеосигнал та автоматично коригує траєкторію до моменту влучення в ціль.
Комплекс розробляється з мінімальною прив’язкою до систем навігації GPS/GLONASS, які можуть глушитися в зоні бойових дій засобами радіоелектронної боротьби.
Весь комплекс вкладається у три тактичні рюкзаки вагою до 15 кг, що дає можливість розрахунку переміщатися на необхідні позиції. При цьому час розгортання комплексу становить не більше 15-20 хвилин.
При цьому політ “Грому” відбувається в беззвучному режимі. Це ускладнює виявлення його з боку ворога, адже таку невелику ціль, яка до того ж швидко рухається, у небі на висоті понад 500 метрів візуально спостерігати доволі важко.
Заявлені технічні характеристики (моделі “Грім” ST-35)
Крейсерська швидкість: 120 км/год
Час у повітрі: 60 хв
Ефективна робоча висота: 800-1200 м
Радіус дії: 30-40 км
Злітна вага: до 10 кг
Бойова частина: 3,5 кг
Типи бойової частини:
– термобарична
– кумулятивна
– осколково-фугасна
Ймовірність ураження цілі: 0,95
Кругове відхилення: до 2-3 м
Розрахунок: 3 особи
Застосування
Якщо заявлені характеристики будуть доведені до кінця і “Грім” отримає серійне виробництво, то він має всі шанси отримати широке застосування у так званій партизанській війні в глибокому тилу ворога. Тобто, може стати зброєю для військ спецпризначення, які матимуть змогу у складі невеликого загону підійти на потрібну відстань до потрібного ворожого об’єкту (станції РЕБ, командного пункту тощо) і знищити його.
Окреме застосування може мати місце у випадках, коли ворог свою техніку чи артилерійські батареї розташовує у житлових кварталах, серед будинків, де вивести її з ладу без ймовірного ушкодження будівель чи інфраструктури майже неможливо. Тоді як “Грім”, теоретично, має впоратись з нанесенням точкових влучних ударів. Подібні ситуації часто мають місце на Донбасі.
Але все це – справа хоч і не далекого, та все ж майбутнього. Наразі розробники аналізують дані, отримані під час випробувань і працюють над “допилюванням” бойового безпілотника.
