Солдати інформаційної війни. Як Ольгинські та інші тролі завойовують інтернет

Потужна і високобюджетна фабрика інтернет-тролів у Росії стає серйозною силою, що істотно впливає на ситуацію у власній країні і здатна розхитати світ, пише журнал Новое Время.

Втручання у вибори в США

В останні роки на інтернет-майданчиках Facebook, Twitter і Google орудували сотні російських тролів. Там вони під виглядом американських активістів поширювали пропаганду й організовували мітинги, прагнучи до розколу суспільства в США, а також намагалися вплинути на недавні президентські вибори.

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Ще на початку вересня Facebook повідомив про виявлення 470 підроблених російських акаунтів, які протягом двох років купили 3 тис. платних оголошень про імміграцію, раси і рівні права загальною вартістю $100 тис. Потім про блокування 2752 керованих з Росії акаунтів заявив Twitter. Пропагандистські облікові записи було виявлено і в Instagram. А Google нарахував десятки тисяч доларів, витрачених російськими агентами на рекламу з метою вплинути на хід виборів у США.

Однак Кремль відхрестився від втручання у вибори за океаном. “Ми ніколи про це не чули, ми нічого про це не знаємо і тим паче не маємо жодного стосунку до цих справ”, – заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.

Сліди інтернет-тролів привели американських розслідувачів до Санкт-Петербурга, де, як виявилося, працює ціла фабрика маніпуляторів громадською думкою. Вперше про неї заговорили після публікації розслідування журналіста Андрія Сошникова, який у 2013 році увійшов туди під виглядом співробітника. Тоді фабрика базувалася в приміському районі Ольгино, і відтоді російських тролів називають ольгинськими.

Потім компанія змінила кілька юридичних назв і переїхала з передмістя до Петербурга. Тут у будинку № 55 по вулиці Савушкіна фабрика працює досі, підтверджує в бесіді з НВ Сошников, нині журналіст Російської служби BBC.

Як влаштована фабрика тролів

За розповідями екс-тролів, вакансії на фабриці вони знайшли через сайти пошуку роботи, і особливих вимог – як, наприклад, грамотність або обізнаність у політиці – до них не пред’являли. Зате зарплати запропонували вище ринкових – 40-50 тис. руб. ($700-870) на місяць, а для англомовних співробітників і зовсім 65 тис. руб. (Більше $1 тис.).

Як вдалося з’ясувати журналістам, на фабриці позмінно в цілодобовому режимі працюють кількасот співробітників. Своє робоче місце вони іронічно називають міністерством правди з відсиланням на роман-антиутопію Джорджа Орвелла 1984.

Трудяться тролі в декількох відділах, кожен з яких очолює тім-лідер. Одні займаються підготовкою технічних завдань, інші пишуть блоги, треті – коментарі до новин в російських і зарубіжних ЗМІ. Окрема група монтує фотографії відомих західних політиків, перетворюючи їх на саркастичні демотиватори та фотожаби.

Робота троля полягає в написанні постів і коментарів відповідно до конкретних техзавдань – інформаційних добірок, які складаються з теми, декількох тез, посилань на матеріали для ознайомлення і висновку, до якого має дійти автор. Виконати техзавдання співробітник мусить із декількох акаунтів від імені різних осіб.

Так у рунеті формується позитивний образ кремлівської верхівки і негативний образ російської опозиції, а також цілої низки держав, у першу чергу – України, США та країн Європейського союзу.

Російські тролі в рунеті

Спочатку команди своїх тролів Кремль направляв у першу чергу на росіян. Вперше організований політичний тролінг з’явився в Росії на тлі протестів 2012 року, коли після чотирьох років президентства Дмитра Медведєва головний пост країни знову обійняв Володимир Путін. Тоді рунет значною мірою контролювали опозиціонери, згадує Арік Толер, спеціаліст-аналітик щодо Східної Європи на сайті для взаємодії журналістів-розслідувачів Bellingcat.

“Провладні сили не могли володіти інформаційним простором, але спробували зробити його каламутним і максимально розмити антипутінські голоси”, – вважає він.

Завдання тролів – загидити інформаційний майданчик, переконати, що всі брешуть, вважає російський політолог Дмитро Орєшкін. “Україна ось-ось завалиться, Захід гниє і розкладається, Росія піднімається з колін, і все це на тлі “а ми нічому не віримо”, – описує він створювану ними інформаційну картину.

За даними фахівців, ефект від такої пропаганди вже є. “Для значної кількості людей інтернет – це великий смітник, джерело, до якого вони не ставляться з великою довірою”, – підтверджує Степан Гончаров, соціолог російського Левада-центру, який проводить дослідження про поведінку в соцмережах і регулярно організовує фокус-групи з молоддю та жителями великих міст на цю тему.

У такій ситуації користувачі більш охоче приймають за правду думки, близькі їхнім власним переконанням. “В епоху постправди в соцмережах люди схильні дружити, вірити і репостити думку тих, хто з ними згоден”, – формулює Нік Білогорський, експерт з кібербезпеки, який раніше працював у Microsoft і Фейсбуці. Це створює сприятливий ґрунт для ефективного поширення фейків і одночасно перешкоджає розвитку демократичного суспільства.

“Росія завдяки цим “зусиллям” повертається в первісний стан, коли люди вірять тільки членам свого племені або групи – тим, кого знають особисто”, – констатує Орєшкін.

Не тільки в Росії

Росія – не єдина країна, де інтернет-тролінг організований на вищому рівні. Згідно зі свіжим звітом американської дослідницької організації Freedom House, проурядові фабрики тролів діють у 30 країнах. Наприклад, у Китаї уряд платить блогерам і учасникам інтернет-форумів за формування в мережі позитивної думки про керівництво країни. За рік армія так званих умаоданів публікує в інтернеті майже 450 млн фейкових коментарів, підрахували в 2016 році дослідники Гарвардського університету.

“У Туреччині платні державні тролі називаються aktroller, їх близько 6 тис., вони атакують курдів і підтримують [президента] Ердогана”, – розповідає Білогорський. Російський тролінг експерт називає “високобюджетним, витонченим і непрямим”, визнаючи його лідером серед аналогічних проектів у світі.

джерело