Гелікоптери в Україні будуть із новим озброєнням.
Нещодавно відбувся завершальний етап дослідних випробувань гелікоптерів Мі-2 МСБ та Мі-8 МСБ, оснащених комплексами некерованих ракет. За останні три роки українська військова авіація суттєво наростила свій потенціал. Побільшало підготовлених пілотів, справної техніки та нового озброєння.
— Сьогодні можна констатувати, що практичну частину випробувань гелікоптера Мі-2 МСБ, оснащеного некерованими ракетами типу С-8, успішно завершено, — розповідає заступник головного конструктора ПАТ «Мотор Січ» Леонід Пирогов. — На фінальній стадії — випробування гелікоптера Мі-8 МСБ з блоками Б13 для стрільби некерованими авіаційними ракетами (НАР) типу С-13. Попередні висновки представників Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України позитивні. Техніка працює штатно, заявлені характеристики підтверджено, зауважень до роботи систем немає. Тож чекаємо на остаточні результати.
Як зазначив Леонід Олексійович, застосування НАР із гелікоптерів Мі-2 в Україні виконано вперше. Це стало можливим завдяки кардинальній модернізації вертольота від запорізьких науковців і конструкторів. Щоправда, деякі експерти скептично ставилися до реалізації такої ідеї, адже пуски ракет типу С-8 для цього вертольота — надто велике навантаження, на яке вертоліт не розраховано.
— Справді, такі сумніви були в багатьох, — зізнається він. — До того ж як із російського боку, так і з боку декого з українських фахівців, зокрема військових. Утім ми вже звикли до того, що росіяни традиційно скептично ставляться до всього, над чим працюють українські розробники. А от для вітчизняних експертів з-поміж песимістів сьогоднішні результати стали приємною несподіванкою. Загалом за час випробувань було виконано чимало пусків. Як бачимо, балки, які ми розробили, успішно витримали всі навантаження, як, власне, і сам гелікоптер.
Чому ж саме на Мі-2 звернули свою увагу на ПАТ «Мотор Січ»?
— Це один із наймасовіших вертольотів у світі. Їх випущено майже 5,5 тис. одиниць. Кілька сотень їх є й в Україні. Мі-2 — чудова машина для навчання курсантів, а також для підготовки пілотів. Попри свої невеликі розміри, він є цілком «дорослим» гелікоптером. Тут усе як на великих машинах, тому ж Мі-8 чи, скажімо, велетні Мі-26. Ось тільки навчання на ньому в рази дешевше, аніж на Мі-8. До того ж це невибаглива техніка неангарного зберігання, яка може стояти просто неба протягом усього року. Та й коштує наш Мі-2 МСБ в рази менше, якщо порівнювати його із західними аналогами, ціна на які сягає 30–40 млн доларів, — говорить Леонід Пирогов.
«Навісити» на Мі-2 МСБ нові ракети конструктори ПАТ «Мотор Січ» змогли завдяки низці власних розробок. Серед них — комплект носійних ферм балкових тримачів, блоки Б8В8МСБ, кожен на вісім некерованих авіаційних ракет типу С-8, пусковий пристрій, здатний виконувати стрільбу в режимах по дві, чотири й вісім ракет одночасно. Додатково в кабіні встановлено авіаційний приціл. Та якщо на недавніх випробуваннях гелікоптер було озброєно лише некерованими авіаційними ракетами, то в перспективі розробники планують установити на нього два великокаліберні кулемети, а також інше сучасне (зокрема й кероване) ракетне озброєння, зробивши багатоцільовий Мі-2 МСБ ще універсальнішим.
— Іще один вертоліт, який заслуговує на увагу, це Мі-8 МСБ, — змінює тему заступник генерального конструктора. — Зараз він так само завершив черговий етап випробувань, виконавши пуски некерованою авіаційною ракетою С-13 з калібром 122 мм. Раніше ракети цього класу в Україні не застосовували ані з літаків, ані, тим паче, з вертольотів. Це досить потужне озброєння, яке суттєво підвищить рівень обороноздатності нашої держави.
На завершення розмови Леонід Олексійович Пирогов спростував деякі висловлювання так званих російських експертів щодо занепаду української авіаційної промисловості й одного з її ключових підприємств — ПАТ «Мотор Січ» після розриву відносин із підприємствами з РФ.
— Справді, за останні кілька років співпрацю з РФ було згорнуто, відповідно дещо зменшився й ринок збуту нашої продукції. Ми постачаємо свою продукцію в 130 країн світу. І тут мало що змінилося. Тож із втратою російських замовників ПАТ «Мотор Січ» не зазнало суттєвих збитків. А з приводу загнивання… Протягом більше як 20 років після розпаду СРСР росіяни купляли наші двигуни й за цей час так і не спромоглися розробити їм заміну та налагодити виробництво в себе.
