В Україні запустять швидкісний поїзд Ілона Маска. Реальність чи фантастика?

Що воно таке, досі не розуміє більшість українців. Та й у світі Hyperloop ще поки ніде не запрацював.

Чи актуальний для нас проект Ілона Маска? І що це, врешті? Про таке говоримо зі Сергієм Вовком, директором Центру транспортних стратегій, Антоном Шишкіним, керівником громадської організації “Smart City”, Юрієм Гусєвим, радником міністра інфраструктури, ініціатором проекту Hyperloop в Україні, та Ярославом Пилипчуком, експертом аналітичного центру “Український інститут майбутнього” (UIF), котрий є частиною робочої групи зі створення Hyperloop в Україні.

А. Шишкін: — Створення цього нового виду транспорту у 2012 році запропонував Ілон Маск. За принципом дії це буде схоже на пневматичні поштові труби, які колись використовували для транспортування документів в офісах. Hyperloop розташовуватиметься під землею і переміщатиме капсули з людьми та автомобілі.

Я. Пилипчук: — Це супершвидкісна транспортна система. Якщо говорити спрощено, вона має вигляд труби діаметром 2,23 метра, прокладеної між початковим і кінцевим пунктом маршруту. Усередині вакуумної труби переміщається спеціальна капсула на повітряній подушці — за допомогою магнітів й турбін. Сама система грунтується на технології лінійного індукційного двигуна.

Максимальна швидкість капсули завдовжки 30 метрів може сягати  1200 кілометрів за годину. У кожній капсулі заплановано 28 місць, запускати їх можна з інтервалом від 30 секунд до 2 хвилин. Завдяки Hyperloop, скажімо, з Києва до Одеси чи Харкова можна дістатися за 31 хвилину, до Львова — за 35, до Дніпра — за 29 хвилин.

Нині Hyperloop тестують у США, в Неваді.

Ю. Гусєв: — Реалізація проекту HypeUA розділена на три етапи. Цьогоріч його експертну оцінку зробить Національна академія наук. На другому етапі, у 2019 році, планується запуск тестового майданчика у Дніпрі, а на третьому етапі — саме будівництво. Для початку треба мати наукове обгрунтування використання цієї технології в Україні.

До слова, над Hyperloop працюють і в Мексиці. Частину науковців, що беруть у цьому участь, залучено до роботи в Україні. НАНУ вже надано відповідне фінансування. Залучено і приватні компанії, зацікавлені у виробництві комплектуючих для проекту.

Уже ведеться пошук локації у Дніпрі, де можна запустити тестовий майданчик. До цього долучилися державне підприємство “Південмаш” та концерн “Укроборонпром”.

Я. Пилипчук: — Ми ще торік дослідили можливості й економічну доцільність впровадження технології Hyperloop у нашій країні. Це можливо, однак не раніше ніж за десять років і за певних умов — партнерства з компаніями, що мають профільну експертизу щодо будівництва Hyperloop, значного економічного зростання, здешевлення кредитних ресурсів і визначення будівельних та інженерних норм для проекту.

Наразі не відомо, чи може наша сталь стати матеріалом для труби, якою рухатиметься капсула з пасажирами. Крім того, у НАНУ немає доступу до розробок Ілона Маска.

А. Шишкін: — Перша проблема в тому, що є тільки прототип Hyperloop, нема закінченої схеми і визначених стандартів будівництва цієї системи. Друга проблема — потрібен моніторинг транспортних шляхів по всій території України, аби нова система не ускладнила переміщення іншим видам транспорту. Також треба визначити максимально безпечний маршрут, який не призведе до зсувів грунту під час будівництва. Вивчення підземних грунтів може забрати не один рік.

С. Вовк: — Оскільки Hyperloop — абсолютно новий вид транспорту, доведеться створювати нову Генеральну схему планування України. На це потрібно мінімум рік. Процес реєстрації проекту, узгодження зі всіма профільними міністерствами, затвердження у Верховній Раді та підписання Президентом може забрати від 4 до 16 місяців.

А на створення системи підземних шляхів навіть п’яти років буде замало. В українських реаліях на будівництво Hyperloop потрібно 30 — 40 років.

Я. Пилипчук: — Ми зробили оцінку вартості будівництва Hyperloop за маршрутом Київ — Одеса, це 488,4 кілометра. Вийшло 3,6 мільярда доларів. Тож очевидно: проблему фінансування Hyperloop в Україні можна розв’язати тільки інвестиціями.

Вартість квитка ми розраховували, базуючись на двох принципах. Якщо не дбати про окупність проекту, то вона становитиме 20 доларів. А от щоби він окупився за 30 років, квиток мав би коштувати 150 доларів.

С. Вовк: — За попередніми розрахунками, які команда Hyperloop зробила у 2013 році, будівництво одного кілометра цієї системи коштуватиме в середньому  15 мільйонів доларів. Тобто, якщо будувати Hyperloop зі Львова до Києва, відстань між якими 540 кілометрів, проект обійдеться приблизно у суму 8 мільярдів 100 мільйонів доларів. Це майже 227 мільярдів гривень.