Китай запідозрили в створений ії кліматичної зброї

156

Китайський солдат заряджає зенітне знаряддя снарядами з аерозольними розпилювачами йодиду срібла 

КНР має найбільшу в світі системою управління погодою. За розмахом їй немає аналогів в світі. 

Як би фантастично це не звучало, але багато країн з середини XX століття розробляють і активно застосовують різні методи управління погодою. Далі всіх збирається зайти Китай – Державна рада КНР оголосила про те, що до 2025 року національна система активного впливу на гідрометеорологічні процеси контролюватиме близько 60% території країни.

Відповідний циркуляр був випущений на початку грудня і через деякий час викликав занепокоєння у експертів по кліматології в усьому світі. Згідно з документом, для досягнення заявленої мети Китай буде активно стимулювати наукові дослідження і прикладні розробки в галузі управління погодою. А ще через 10 років – до 2035 року – «країна повинна буде вийти на просунутий рівень розвитку в даній області, що дорівнює або перевершує світових лідерів», щоб це не означало.

Видання Bloomberg  опублікувало  насторожений аналіз поточної ситуації з активним впливом на гідрометеорологічні процеси в КНР, повідомляє UAINFO.org . Справа в тому, що навіть незважаючи на амбіційні плани в циркулярі, Китай вже володіє найбільшою в світі системою управління погодою. За розмахом їй немає аналогів в світі. І що найнебезпечніше, налагоджені методи викликання дощу, снігу або граду можуть бути потенційно використані в якості зброї. Не тільки для прямого впливу на противника, а й опосередковано – провокуючи дощ в хмарності ще над своєю територією і не дозволяючи атмосферної вологи потрапити на поля геополітичного конкурента.

У статті наведено безліч джерел, що показують масштаби китайської інфраструктури модифікації погодних умов. Вже в 2015 році в усіх регіонах континентального Китаю працювали програми по боротьбі з градом і викликом опадів. Загальна кількість залучених для цього співробітників в даний час складає більше 35 тисяч чоловік. Точні обсяги фінансування подібних програм невідомі, в пресу потрапляє уривкова інформація. Наприклад, в 2017 році повідомлялося, що на засів хмар для зрошення південно-західних провінцій Китаю уряд витратив близько 176 мільйонів доларів.

Деякі проекти вражають уяву своїм виглядом – вони ніби зійшли зі сторінок антиутопічної фантастики. У 2018 році на схилах гір в Тибетському автономному районі були встановлені більше 500 спеціальних пальників. Пристрої розробила Китайська аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC), вони призначені для розпилення йодиду срібла на великих площах. За підсумками експерименту вчені зробили висновок, що таким чином можна збільшити кількість опадів в навколишніх регіонах на 10 мільярдів кубометрів.

Дії з управління погодою стають помітні широкій публіці, як правило, напередодні великих урочистостей на святах або під час міжнародних заходів. Насправді, активний вплив на гідрометеорологічні процеси ведеться постійно по всьому Китаю. І щороку йде все інтенсивніше у відповідь на глобальні зміни клімату. Експерти Bloomberg розуміють, що змусити КНР обмежити свої амбіції в цій сфері буде неможливо. Однак закликають шукати компроміси.

Зокрема, вони пропонують знайти способи взаємодії інших держав з Піднебесної, в рамках яких спеціалізовані служби обмінюватимуться даними в режимі реального часу. Це особливо актуально на тлі зростаючого занепокоєння кліматологів і метеорологів усього світу в зв’язку з глобальним потеплінням. Таке міжнародне співробітництво дозволить уникнути масштабних негативних наслідків і допоможе обмінюватися технологіями і тримати найнебезпечніші з них під контролем.

З найдавніших часів людство намагалося контролювати погоду – в духовних практиках і міфології майже будь-якого народу є обряди задобрювання пов’язаних з метеорологічними явищами духів або божеств. Однак реальністю активний вплив на гідрометеорологічні процеси стало лише в середині XX століття. До 1950-м американські вчені відкрили ефекти впливу йодиду срібла і свинцю, а також твердої вуглекислоти на дощові хмари.

Мабуть, найбільш масово ці сполуки застосовував Радянський Союз з 1960-х. У посушливих районах СРСР працювали авіаційні підрозділи, що займаються розпилюванням реагентів в хмарах, що призводило до випадання дощу або твердих опадів. Крім того, розвиток отримала і програма боротьби з градом в Грузії, Вірменії, Молдавії, Україні і в Середній Азії. Частково ці практики дійшли і до наших днів, в тому числі і як спосіб профілактики лісових пожеж.У Радянському Союзі був створений Ан-30М, на який встановили РЛС «Гроза М-30» і оснастили обладнанням для відстрілу метеопатронов з гранулами діоксиду вуглецю в хмари 

Проте, до початку XXI століття не існувало суворої наукової бази під засівбою хмар з метою провокування опадів. У науковому співтоваристві до цих пір немає консенсусу – є чи подібні методи дійсно ефективними з урахуванням можливого негативного впливу реагентів на флору і фауну, а також вартості всіх заходів. Нарешті, розрахунок наслідків від модифікації погоди – нетривіальне завдання. У Саудівській Аравії систематичний засів хмар розглядають як найбільш вірогідна причина катастрофічної повені в місті Джидда в 2009 році.

Не можна забувати і можливість застосування методів управління погодою в якості зброї. Як приклад – під час війни у ​​В’єтнамі американська армія провела операцію «Попай», в рамках якої в сезон дощів в хмарах розпорошувався йодид срібла. Це призвело до перевищення норми опадів втричі, в результаті чого була розмита знаменита Стежка Хо Ши Міна, а сільськогосподарські угіддя отримали серйозні пошкодження. Подібний досвід змушує як фахівців, так і пересічних громадян дивитися на будь-які спроби маніпулювання кліматом з побоюванням.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я