Для сучасної людини у 2024 році смартфон означає щось більше, ніж просто пристрій зв’язку. Смартфон сьогодні – це і комунікатор у мережі та житті, і органайзер, і розважальний пристрій, і фото-відеокамера, а для деяких – навіть робочий інструмент. Але як вибрати хороший смартфон у 2024?
Це питання насправді складне і просте одночасно – з одного боку, бери смартфон середнього рівня або вище і буде тобі щастя. Але як бути, якщо смартфоном користується людина, якій не потрібна купа додатків, важких ігор тощо? Адже тоді вся ця продуктивність не буде ніяк задіяна, отже, гроші даремно. Чи людина вирішить заощадить і купить апарат, який начебто відповідає всім характеристикам, але при цьому підозріло дешевий?
Саме для того, щоб уникнути подібних ситуацій, я вирішив написати статтю, в якій відберу для вас кілька найкращих, на мій погляд, смартфонів, які є актуальними для 2024 року та оптимальними за співвідношенням ціна/якість. Відразу обмовлюся – я розглядатиму тільки ті смартфони, які мені сподобалися, а також доступні в моєму місті, тобто я можу їх “помацати” наживо. Сподіваюся, що цей огляд буде вам корисним.
Почнемо з топових моделей – так повелося, що в оглядах завжди починають саме з них. Чому б і мені так не вчинити? Топові моделі смартфонів віддають перевагу “ігоркам”, але іноді і прості користувачі люблять “прикупити із запасом”. Чи варто переплачувати за це? Звичайно ж да!
17 січня 2024 року на щорічному заході від Samsung Galaxy Unpacked була представлена нова лінійка смартфонів Samsung Galaxy S24 у трьох варіантах – базова версія, покращена (з індексом +) та топовий варіант з маркуванням Ultra. Зовні смартфони мало чим відрізняються від попередньої, 23-ї серії, а от усередині виявилися дуже цікавими навіть для досвідчених користувачів смартфонів. Почнемо, мабуть, із зовнішнього вигляду та комфорту у використанні.
Зовнішній вигляд смартфона не зазнав великих змін порівняно з попередньою версією – став лише ширшим. Комусь це подобається, комусь ні – у всякому разі, в мережі багато хто пишуть, що для дрібних рук смартфон трохи завеликий (хоча мені, як власнику невеликих рук апарат здався зручним). Але так, однією рукою телефоном не покерувати – або з рук вислизає або палець не дотягується. Вага апарату – 196 грам, що цілком собі нормально, як на мене.
До екрану причепитися не вийшло – шрифти чіткі, завдяки технології LTPO екран споживає ще менше, ніж аналоги, сам дозвіл картинки дуже комфортний для очей. Кольори натуральні, яскраві, соковиті – тут творці обійшлися без фанатизму. Картинка читабельна за будь-якого освітлення – хоч при яскравому сонці, хоч у темряві, і все це завдяки адаптивній яскравості та кольоропередачі. При цьому є режим підвищеної яскравості (понад допустимого рівня) – він допомагає при дуже яскравому сонці (хоча мені не здалася потрібною ця функція).
Не вдалося мені причепитися і до продуктивності – благо флагман. У всіх протестованих мною додатках та іграх S24+ поводиться гідно, хоч і комфортно (за моїми відчуттями) нагрівається. Але перегріву та тротлінгу в мене досягти не вийшло – апарат відпрацював на всі сто. Порадував мене і фірмовий режим DeX – за наявності відповідної док-станції, він дозволяє використовувати смартфон як переносний міні-ПК, який підключається по Wi-Fi до телевізора, а також підтримує підключення зовнішніх клавіатури та миші. Така функція підходить тим, хто часто переміщається між коворкінгами і не має можливості або бажання придбати ноутбук.
У 24-й серії Samsung не відхилився від сучасних трендів і зробив-таки ставку на нейромережі. У новий смартфон вбудований алгоритм, який дозволяє змінювати текст на ходу, доводячи його до повної невпізнанності, а також “перекладачка” для телефонних дзвінків (перекладає практично миттєво), додано можливість редагувати зображення і навіть налаштовувати систему за допомогою програмних модулів ШІ. Загалом, “обнейросетили” смартфон ґрунтовно, але без фанатизму – на продуктивності це практично не позначається.
Непогано показав себе смартфон і при фото-відеозйомці. Фотографії виходять досить непоганими, але оптичний сенсор камери виявився чутливим до освітлення – при складному світлі або в сутінках на фотографіях з’являються шуми. Основний 50-мегапіксельний датчик, як і решта камер, як мені здається, перекочував із попередньої лінійки смартфонів Samsung, але отримав купу “плюшок” у вигляді покращувань, у тому числі і з ШІ. Відеозйомку апарат дозволяє проводити при дозволі аж до 8К, а присутність оптичних та цифрових стабілізаторів може зробити картинку дуже привабливою.
Цікавим вийшов і акумулятор – завдяки адаптивній оптимізації системи, LTPO-матриці та іншим програмним плюшкам смартфона, на одному заряді Samsung Galaxy S24+ може протриматися близько 1,5-2 діб. Зрозуміло, цей показник залежить і від моделі використання – у різних тестах вказують, що цих результатів вдалося досягти при помірному використанні соцмереж, за повної відсутності думскроллінга і т.д. При цьому виробник пішов “модним шляхом” – головки від зарядного пристрою в комплектації немає, а акумулятор максимально приймає зарядні пристрої потужністю до 45W. Ні, ви можете заряджати і 120/240-ватними зарядними пристроями, але швидкість заряджання не зміниться – приблизно з 0 до 100% акумулятор зарядиться приблизно за 1 годину.
Ціна в Україні за “молодшу” версію 12/256 Гб становить 42 299 грн.
Наступний смартфон, який я хотів би з вами оглянути, це Xiaomi 14. Це компактний флагман від китайської компанії, який мало кого зможе залишити байдужим – тут оптимально поєднуються потужна начинка, приємний та комфортний корпус, гарні камери та невеликі розміри. У ньому немає жодних новомодних “розумних фіч” – це просто добротний смартфон.
На вигляд смартфон досить консервативний – рівні поверхні спереду і ззаду, трохи округлені кути і рівні металеві борти. Завдяки такому рішенню телефон зручно тримати в руці, а його порівняно компактні (для 6.36” матриці) габарити дозволяють користуватися ним і однією рукою. Випираючих деталей на корпусі, напевно, планувалося мало – але все зіпсував модуль камер. Величезних розмірів “нашлепка” на задній стінці, відверто кажучи, не найкраще позначається на зовнішньому вигляді в 2024 році. Хоча чотири модулі камер, кожен по 50 МП все-таки потрібно було кудись розмістити, в тому числі і з пристроєм оптичної стабілізації – тому ми пробачимо творцям таку помилку зовнішнього вигляду.
Однак слід стежити за тим, куди ви кладете телефон – модуль камери сильно випирає навіть у чохлі, відповідно можуть з’явитися подряпини.
До екрану немає претензій – виконана за технологією LTPO-OLED 6,36” матриця смартфона показує дуже непогану картинку. Кольори натуральні, яскраві, соковиті – тут, як і у випадку з Samsung, творці обійшлися без фанатизму. Картинка читабельна за будь-якого освітлення – хоч при яскравому сонці, хоч у темряві, і все це завдяки адаптивній яскравості та кольоропередачі. Виробник навіть заявляє режим підвищеної яскравості до 3000 нит – він допомагає при дуже яскравому сонці (хоча мені не видалася потрібна ця функція).
Продуктивність, як і належить флагманам, смартфон демонструє просто відмінну. Її тут стільки, що вистачить з лишком на наступні кілька років – наприклад, в AnTuTu апарат набирає понад два мільйони папуг. А це означає, що Xiaomi 14 у чомусь схожа на ВДВ – до нього також підходить гасло “Немає завдань нездійсненних, є смартфон від Xiaomi”. І справді, я не уявляю завдань, які змусять цей смартфон “зависнути” або перегрітися.
Камери смартфона також непогані – Leica за умовчанням не може інакше. А завдяки використанню одразу чотирьох модулів камери, кожен з яких може “розганяти” до 50 Мп, можна отримати хороші знімки (зрозуміло, за умови, що у власника немає жодних проблем зі створенням фотографій). Також непогано виходить відео – Xiaomi 14 вміє записувати навіть у 8К зі швидкістю 24 кадри. Завдяки оптичній стабілізації фото та відеозйомка проходитиме плавно і без посмикувань, що також не може не тішити.
Акумулятор, незважаючи на свої “середні” параметри в 4610 мАг, здатний пропрацювати до півтори доби в режимі помірного використання (без думскролінгу та іншого). А ось він заряджається або комплектною зарядкою потужністю 90 Вт (всього за 35 хвилин), або бездротовою зарядкою на 50 Вт (купується окремо). Непоганий варіант для такого компактного корпусу, чи не так?
Вартість “молодшої” версії з параметрами 12/256 Гб в Україні становить 38 999 грн.
Представлені в даному розділі смартфони – класичні середнячки, які не відрізняються особливою продуктивністю, але забезпечують рівень продуктивності, близький до флагманів. Хоча й не без вад – щось же має в них бути гіршим, ніж у топових моделей?
У 2018 році компанія Xiaomi зробила компанію-клон для виходу на ринок Індії, назвавши її Poco. На сьогодні ця компанія може вважатися самостійною, але ми ніколи не забудемо її походження, продовжуючи називати її суббрендом китайського гіганта. Отже, смартфони Poco можна назвати “народно-пролетарськими” – вони забезпечують непогану продуктивність за відносно доступного цінника. Так сталося і з нашим героєм – моделлю X6 Pro.
X6 Pro має класичний для сучасних смартфонів незграбний корпус із закругленими кутами на торцях. Задня панель пластикова, трохи закруглена для зручнішого хвату. Пластик задньої кришки глянсовий, відбитки збирає – мама не журись, тому чохол просто обов’язковий. Корпус побудований за класичною схемою – лівий торець “порожній”, на правому – кнопка включення та блокування та гойдалки гучності. На верхньому – отвір для другого мікрофона (використовується для шумоподавлення), “решітка” динаміка та інфрачервоний порт, що служить для управління побутовою технікою. На нижньому – отвір для основного мікрофона, лоток для сім-карт (як і флагмани, смартфон не підтримує розширення пам’яті за допомогою microSD) та “решітка” динаміка. Також на нижній грані розташований USB type-C, для заряджання та обміну даними.
Дисплей для своєї вартості дуже непоганий – 6.67” AMOLED-дисплей аналогічний тому, що встановлений на Redmi Note 13Pro + і він дійсно, дуже непоганий. Яскраві фарби, соковиті кольори, приємна оку адаптивна яскравість дисплея при гарній роздільній здатності екрану – ось що відрізняє цей смартфон. Єдиний мінус – режим 120 Гц (підвищена плавність картинки) необхідно включати вручну, а за замовчуванням встановлено режим динамічна частота оновлення. До речі, дисплей підтримує і DolbyVision і HDR 10+, що є рідкістю в смартфонах даного цінового діапазону.
За продуктивністю Poco X6 Pro утримує своєрідний рекорд – на даний момент це найпотужніший смартфон від Xiaomi та його суббрендів у категорії до 20 тисяч гривень. Він “тягне” буквально все – серія ігор Asphalt, PUBG, Genshin Impact – все, що я не завантажив, смартфон буквально “пре” на максимальних налаштуваннях. Відповідно, решта програм на смартфоні – просто літають.
А ось з камерами у X6 Pro не так все добре, як з продуктивністю – при хорошому освітленні (бажано природному) навіть недосвідчений фотограф зможе зробити гарний кадр. Хороша для камери смартфона деталізація з адекватною передачею кольору доступна, але знову-таки при хорошому природному освітленні і вмілому фотографі. В інших випадках можливі серйозні погіршення картинки, а про нічний режим або зйомку в сутінках говорити нічого. Також не особливо тішить і відеорежим – максимальна роздільна здатність відеоролика “всього-то” 4К при 30 кадрах в секунду. Хоча особливої різниці між 4К та 1080p на екрані смартфона я не розгледів. Стабілізація при зйомці формально є, але її діяльність мені не видалася помітною.
А ось акумулятору – честь та хвала. 5000 мАг начебто усереднений на сьогодні параметр, проте маючи у своєму складі досить “ненажерливий” процесор від Mediatek, смартфон від Poco може спокійно пропрацювати до півтори доби в помірному режимі, а під серйозним навантаженням – до 12 годин. Досвід його використання (він у мене є та активно використовувався деякий час) залишив лише приємні враження.
Вартість “молодшої” версії з параметрами 8/256 Гб в Україні “стартує” від 13 999 грн.
Продовжує наш огляд “середнячок” від компанії Samsung – він призначений для тих людей, хто хоче отримати адекватну за сучасними мірками продуктивність, але не хоче платити велику суму за флагманські моделі. А55, за моїми відчуттями, є першою реальною спробою компанії випустити субфлагман за доступною ціною. Але давайте про все по порядку.
Почнемо із зовнішнього вигляду – він прекрасний. По-перше, компанія повністю відмовилася від пластику в середньобюджетній моделі – рамка смартфона алюмінієва, а дисплей і задня кришка вкриті склом Gorilla Invictus, що “крутіше” навіть при порівнянні з Galaxy S23 FE, прикритого “всього-то” Gorilla Glass 5. Алюмінієва рамка плоска, лише праворуч, в області клавіш трохи піднімається над торцем, утворюючи так званий Key Island. Це рішення викликає асиметрію зовнішнього вигляду у перфекціоністів, але звичайні користувачі цього навряд чи помітять. Ну чи не звернуть уваги, що теж цілком можливо. У руці апарат лежить дуже зручно, не викликає неприємних відчуттів, за винятком, напевно, лише горезвісного “острівця”, який блищить сильніше, ніж потрібно.
За продуктивністю, я в принципі, нічого серйозного не очікував – але він реально показав себе трохи гірше за Poco X6 Pro, про який я писав вище. Він також непогано ганяє у всі популярні ігри, навіть важкі на максимальних налаштуваннях, добре працює з будь-якими програмами Google Play. Словом, причепитися до його продуктивності дуже складно, і єдиним його мінусом можна вважати швидкий перегрів, і як наслідок – невеликий тротлінг.
Камери даної моделі чотири – одна селфі і три на задній поверхні смартфона. Модулі камер повністю успадковані від попередньої моделі, A54 і нічим примітним не виділяються. Так, покращили програмну постобробку фотографій, та фотографії стали трохи чіткішими. При цьому дійсно хороші фотографії виходять тільки при хорошому природному освітленні і правильної постановки кадру. В інших випадках хорошими можна вважати лише фотографії, придатні для домашнього фотоальбому і не більше. Те саме можна сказати і про відеокамери – якість відео придатне для домашнього архіву, але не для розміщення в будь-яких відеосервісах і, відповідно, заробітку. Просто не витягнуті камери потрібної якості – але чимось треба жертвувати?
До акумулятора у мене традиційно немає жодних претензій. 5000 мАг у наш час достатньо, щоб “прогодувати” телефон протягом світлового дня, зрозуміло, при його помірному використанні. Хоча і в середньому режимі виробник заявляє близько 19 години працюючого екрану (а він, як ми знаємо, чемпіон з пожирання акумулятора). А ось до зарядки є – Samsung встановив у цей смартфон модуль прийому заряду, розрахований лише на 25 Ватт. Відповідно, ніякої швидкої (у широкому сьогодні розумінні цього терміна) зарядки користувачеві не видно – з 0 до 100% заряд піднімається приблизно за 60-80 хвилин. З іншого боку, швидка зарядка забезпечує одержання заряду не особливо швидше – 38-45 хвилин. Що ж робити користувачеві з такою силою-силенною часу, що звільнився? )))
Ціна Samsung Galaxy A55 в Україні починається з позначки 20 000 гривень.
Даний апарат я вважаю впевненим у собі “середнячком”. Бадьорим, з хорошими камерами, надійним і досить продуктивним – але ніяк не субфлагманом, як заявляє виробник. Втім, давайте таки пробіжимося за його основними характеристиками.
Почнемо, як завжди, з корпусу. Він у даній моделі компактний, зручний для утримання та комфортний навіть при використанні без чохла. І це незважаючи на те, що сам смарфтон досить тонкий – близько 7,5 мм завтовшки. Це дає можливість людям з невеликими розмірами рук (як у мене) комфортно користуватися такого роду смартфонами – хоча однією рукою з ним керуватися все ще важко. Додаткову “радість” мені особисто доставляє дисплей-водоспад – хоча, судячи з оглядів, багатьом він подобається. При цьому до самої картинки, що відображається на дисплеї, я жодних претензій не маю.
За продуктивністю він теж дуже непоганий – на рівні вищеописаного Poco X6 Pro. Будь-які важкі ігри він тягне “на ура”, в додатках я теж не зустрічав жодних лагів та тротлінгу. Також немає жодних проблем з обробкою будь-яких поширених програм, що не може не тішити. Не завжди вчасно спрацьовує сканер відбитка пальця (вірніше, не завжди швидко), а решту ніяких зависань за півроку. Ну, крім одного разу, який я описував у попередньому огляді.
А ось акумулятор в ньому дещо замало – 4500 мАг. Начебто б достатній на світловий день, але моя робота змушує мене тримати в апараті відразу дві сім-карти, постійно тримати ввімкненим інтернет по мережі (а він не відрізняється особливою стабільністю, відповідно, “жере” заряд як не в себе), а також має на увазі постійний онлайн у месенджерах. Хоча, за наявності powerbank або зарядки – дуже собі нормальної ємності акумулятор.
Камери у нього дуже приємні – причиною тому сам сенсор-приймач фотокамери. Він тут від компанії Sony – лідера у сфері мобільної фотографії. Звичайно, фотографії, зроблені на телефон, разюче відрізняються навіть від старенької “дзеркалки” за якістю (маю можливість порівняти на ділі), але для смартфона якість фотографій непогана навіть у базовому режимі. У “професійному”, коли фотокамера розкривається на повну котушку якість фотографій стає ще кращою.
Базова версія цього смартфона в Україні коштує від 14 000 гривень.
Дані смартфони я відібрав для людей, яким немає потреби у використанні потужних апаратів – їм достатньо базового набору додатків, а також немає сенсу у використанні наворотів сучасних моделей.
Коли вимовляєш фразу “гідний бюджетник”, на думку спадають кілька моделей, і одна з них – від китайської компанії Huawei. Її дочірня компанія, Honor, колись була просто серією бюджетних смартфонів, але згодом доросла до самостійного бренду. І вся лінійка апаратів від Honor – відверто бюджетні, але при цьому напрочуд добротні як за якістю збирання, так і підбором комплектуючих, а також функціоналом. Не став винятком і X8b.
Він отримав класичний корпус “а-ля iPhone”, з характерними “рубаними” бортами, закругленими по кутах смартфона. Але за зовнішньою грубістю корпусу ховається продумане по ергономіці рішення – смартфон добре лежить у долоні, не ковзає (незважаючи на пластикову спинку, зроблену під скло) і досить приємний на дотик. Органи управління зазвичай знаходяться на правому торці апарата і представлені гойдалкою гучності та кнопкою живлення/блокування з вбудованим у неї сенсором відбитка пальців. На “спинці” смартфона виділяється масивний блок із чотирьох камер, виконаних також у стилі “а-ля iPhone”, але про них трохи пізніше.
Як і більшість бюджетних моделей, X8b оснащений IPS-дисплеєм діагоналлю в 6.7 дюйми і з роздільною здатністю 1080х2388 пікселів. Дисплей зірок з неба не вистачає, має частоту поновлення 90 Гц, а також колірне охоплення sRGB – в принципі, достатні для своєї вартості характеристики. Втім, дисплей не можна назвати вирвиглазним – кольори передаються досить вірно, яскравості вистачає для будь-яких завдань, та й швидкість відгуку оптимальна для людського ока.
Камера представлена модулем аж на 108 МП – шикарно, але лише у цифрах. Насправді, ми всі розуміємо, що в бюджетних телефонах такий дозвіл картинки схожий на параметри китайських магнітофонів середини 90-х років. Якщо пам’ятаєте, там на яскравих наклейках писали “потужність 1000 Ватт”, хоча магнітофон був розміром із сучасну комп’ютерну колонку. Так ось, заявлені виробником 100 МП є, але якісну фотографію на них можна отримати лише за хорошого природного відчуття. У нічному режимі камера справляється дуже посередньо (але ще чекати?), позначається відсутність стабілізатора і слабкість допоміжних модулів камери. У плані відеозйомки X8b теж відстав – він уміє знімати лише в 1080p і лише за 30 fps, при цьому не маючи у складі камери ніякого стабілізатора.
Продуктивність смартфона на рівні “середнячків” минулих років – якісь ігри, типу Shadow Warrior пограти можна, проте без фанатизму, щось серйозніше X8b просто не потягне. Виною тому – відносно слабкий процесор, який залишився на рівні Snapdragon 625, а може й трохи вище. Тут би обурюватись, але навіщо? Нам досить згадати призначення цієї моделі – це добротний бюджетний смартфон, який намагається бути універсальним.
Автономність апарату не тішить – 4500 мАг у стандартній для нього батареї відверто мало. На мій погляд, якщо виробник “запхав” у смартфон ненажерливий процесор Helio G88, з’єднавши його з не найефективнішим дисплеєм, то акумулятор можна було зробити і більш ємним. У режимі ігор смартфон може протриматися не більше 4-5 годин, в режимі читання – до 12. Але якщо відмістити все це, X8b здатний протриматися до доби на одному заряді. Зарядка у нього потужністю 25 Ватт, і повністю заповнити ємність акумулятора вийде години за півтори.
Ціна даного апарату до починається з позначки 10 000 гривень.
Ну і насамкінець дозвольте представити вам надбюджетну модель смартфона для найвибагливіших користувачів. Ця модель від китайської компанії дійсно призначена для найменших людей, які тільки починають “підкорювати” смартфони або ж для тих, кому крім дзвонилки та пари месенджерів у смартфоні нічого не потрібно.
Бюджетність апарату відчувається у всьому – пластиковий корпус не справляє жодного враження, окрім якості складання. Корпус зібраний добре, не люфтить, не скрипить, нічого не хитається і не відвалюється. В іншому відчувається бюджетність – пластикова рамка, пластикова рифлена під карбон задня кришка із округленими краями, подвійний блок камери. На правій стороні традиційно розташовані гойдалка гучності та кнопка вмикання/вимикання апарата. Сканер відбитка пальця в даному апараті присутній і знаходиться на задній панелі, поруч з об’єктивом фотоапарата (досить дивне рішення, ну та гаразд).
Що мене здивувало в апараті 2023 року – це його USB порт. У компанії вирішили використовувати в цій моделі застарілий порт microUSB.
Дисплей тут досить посередній – проста IPS матриця з роздільною здатністю в 1650х720 пікселів. Так, 2024 року. Ні, для невибагливих користувачів ця матриця справді зійде, але Xiaomi ви чого? Тим не менш, апаратом можна користуватися практично в будь-яких умовах освітленості – від яскравого сонця до сірих сутінків. Датчик освітлення відпрацьовує коректно, і додаткового коригування не потребує. Частота оновлення дисплея становить 60 Гц і зовсім не регулюється від слова.
Камера тут заявлена аж на 50 мегапікселів. Але ми з вами розуміємо, що таке 50 МП у бюджетних смартфонах. І цей апарат не виняток – камери на нього перекочували ще з 10-ї моделі, і нове ПЗ не покращило якість зйомки. Ті ж непогані фотографії при природному хорошому освітленні, але навіть у режимі їх якість залишає бажати кращого. Здебільшого в цій моделі “вирішує” режим постобробки фотографій, що включається не за велінням користувача, а автоматично. Цілком зрозуміло, що модуль камери не підтримує ніякої абсолютно стабілізації, а також те, що зірок з неба йому не вистачатиме (щоб переконатися в цьому, не потрібно шукати фотографії, зроблені на даний смартфон – достатньо подивитися на його вартість). Про відео я відверто кажучи, навіть мовити нічого не хочу – не тому що я слігонця зажерся (а воно в принципі так і є в галузі техніки), а тому що відеозйомка на цей смартфон виходить зовсім похмурою.
За продуктивністю смартфон заявлений з претензією на “середнячки” у топовій комплектації, але в базових його вистачає із запасом лише на дзвонилку, пару месенджерів та лайт-версії програм для соціальних мереж. Щось серйозніше, ті ж ігри середнього та високого класу, якщо і запустяться, то тільки на мінімальних налаштуваннях. А то взагалі Google Play не дасть завантажити, благо в ньому тепер є захист від безконтрольного скачування.
Акумулятор тут “стандартизований” 5000 мАг. Для роботи такого смартфона його більш ніж достатньо, навіть з урахуванням “ненажерливого” Mediatek Helio G85, який ще й троттліт задарма при середніх навантаженнях. Він забезпечує добу роботи у середньому режимі, без особливого навантаження. Про швидку зарядку в цьому смартфоні і говорити нічого – “завдяки” microUSB-роз’єму, її тут просто немає. Повна зарядка Redmi 12C займає приблизно 3,5-4 години, а комплектний адаптер розрахований лише на 10 Ватт потужності.
Вартість такого смартфона в Україні починається від 4000 гривень за версію 3/64 Гб.
Представлена вам добірка смартфонів має на меті допомогу з вибором актуального апарату на початок 2024 року. Кожен із них відрізняється функціоналом і призначений для свого кола завдань, а отже, покупцеві належить самостійно вибрати, що і як він використовуватиме в новій техніці.
GitHub представив безкоштовну версію свого інструменту для програмування Copilot, який тепер за замовчуванням включений у…
З 1 січня 2025 року смартфони під управлінням Android KitKat і більш ранніх версій платформи…
У 2024 році зі спеціалізованої виробничої лінії випустили перші зразки важких авіаційних бомб B61, які…
Apple готується здивувати фанатів у 2025 році з виходом iPhone 17 Pro, який отримає кілька…
Оперативна пам'ять смартфона – це, можна сказати, місток між внутрішнім сховищем і процесором, вона допомагає…
Нещодавно видання Bloomberg поділилося інформацією про те, що Apple розробляє власний чіп Wi-Fi і Bluetooth,…