Незважаючи на те що накопичувач на 1 ТБ в айфонах нерідко є всього лише ознакою хорошого фінансового достатку їхніх власників, не знаходячи практичного застосування в реальному житті, останнім часом з усіх боків чуються вимоги до Apple випустити iPhone на 2 ТБ. Навіщо? Питання відкрите. Реально так багато пам’яті потрібно мінімальному числу користувачів, оскільки навіть багато ноутбуків поставляються зі сховищем меншого обсягу. Але Apple чує своїх фанатів і вже готує двотерабайтну версію. Інше питання – чим за це доведеться заплатити всім нам.
Як зміниться iPhone 16
Збільшення об’єму вбудованої пам’яті в iPhone 16 до 2 ТБ зробить її більш повільною, передає DigiTimes з посиланням на джерела в ланцюзі поставок. Щоб утримати витрати на виробництво смартфонів у межах, які є прийнятними для компанії, їй доведеться скористатися дешевшими NAND-чіпами, ніж ті, що застосовувалися в iPhone попередніх поколінь.
Незважаючи на те що Apple не розкриває, скільки вона заробляє на кожному проданому айфоні, очевидно, що найбільше їй приносять смартфони з топовими градаціями пам’яті. Якщо базовий iPhone 15 Pro на 128 ГБ в американському роздробі коштує 999 доларів, то версія на 1 ТБ оцінюється вже 1499 доларів, що рівно наполовину більше. Для iPhone 15 Pro Max цифри дещо відрізняються. За них просять 1199 і 1599 доларів відповідно. Щоправда, в їхньому випадку база стартує вже не зі 128, а з 256 ГБ. Принципово, втім, це нічого не змінює, і факт залишається фактом: що більше пам’яті, то вищий заробіток Apple.
Але, якщо до старого формату цін на Айфони користувачі вже звикли, то поява в модельному ряду версії на 2 ТБ може спричинити проблеми. За логікою речей дворазове збільшення максимального обсягу пам’яті має додати до роздрібної ціни смартфона ще доларів десь 300, якщо не 400. Само собою, піти на такий крок у Купертіно не можуть. Адже тоді топові iPhone коштуватимуть майже 2000 доларів, а це психологічний поріг, до якого Apple краще не наближатися, не кажучи вже про те, щоб переступати його, щоб не налякати споживача.
Скільки коштуватиме новий iPhone
Максимум, що вона може попросити за додаткову пам’ять, – це 200 доларів, що не так багато, з огляду на значущість апгрейда. Тоді найдорожчий iPhone 16 Pro Max коштуватиме 1799 доларів, iPhone 16 Pro – 1699 доларів, що найімовірніше збереже душевний спокій серед користувачів. При такому розкладі єдиною для Apple можливістю догодити клієнтам і самій не залишитися в програші залишається взяти дешевші комплектуючі.
У Купертіно вже знають, що це буде пам’ять QLC (quad-level cell) замість TLC (triple-level cell), яка експлуатується зараз. Структура QLC-чіпів така, що в кожній з її комірок міститься 4 біти інформації, що складається з нулів і одиниць, проти 3 біт у TLC. Ущільнення дає змогу виробникам робити пам’ять більшого обсягу за нижчою ціною, що добре і вигідно. Але є у QLC-чіпів і низка технічних недоліків перед TLC.
- По-перше, QLC просто через те, що кожна з її осередків змушена обробляти більше даних, працює повільніше, ніж TLC і тим більше SLC (single-level cell).
- По-друге, оскільки читання і запис даних виконується шляхом подачі електричного заряду на кожну комірку, QLC банально швидше зношується. Якщо кожна комірка TLC-пам’яті отримує 3 заряди за раз, то QLC – 4.
Чи правда, що нові iPhone гірші за старі
На практиці нестачі у швидкості у QLC-чіпів, звісно, користувачі не помітять. Виробники вже давно навчилися компенсувати проблеми зі швидкодією використанням SLC-кешу. Це виділений сегмент пам’яті, місткість кожної комірки якого штучно обмежують до 1 біта. Такий спосіб дозволяє прискорити обробку даних, які потрібно “прогнати” по-швидкому.
Але ось вирішити проблему з довговічністю QLC-пам’яті виявилося складніше. За різними даними термін служби таких NAND-чіпів становить від 1000 до 1500 циклів, що вельми і вельми небагато. Найгірше, що на цій же пам’яті працюватиме операційна система, яка щохвилини обробляє величезний масив файлів, безперервно перезаписуючи їх по колу. Згладити ситуацію може той самий кеш, який можуть зробити більшим і змусити обробляти дані ОС, використовуючи однобітні осередки, або встановлення відразу двох накопичувачів: одного для iOS, а іншого для зберігання даних. Але в першому випадку фактична місткість сховища виявиться меншою. А в другому – доведеться робити конструкцію складнішою, жертвуючи розмірами і надійністю.
Що вибере Apple, сказати складно. У Купертіно явно не можуть дозволити, щоб їхні смартфони виходили з ладу, втрачаючи дані, через кілька років. Та й способи вирішити цю проблему є. Інша справа, що який би шлях не обрала компанія, це все одно буде кроком до контрольованого зниження якості айфонів, що, як не крути, а неприємно. Але хто казав, що має бути інакше? Адже ви не сумуєте, що Apple не оснащує свої смартфони SLC-пам’яттю з ресурсом у 100 000 циклів перезапису? Значить, немає приводу засмучуватися і через перехід на QLC. Підопічні Тіма Кука точно все зроблять як треба.
