З таким твердженням виступили автори нової глобальної топографічної карти Червоної планети, опублікованої в журналі Journal of Geophysical Research – Planets, пише Кореспондент.
Нова карта була складена групою вчених з кількох американських університетів. Вони розробили комп’ютерний алгоритм аналізу знімків поверхні Марса, за допомогою якого дослідникам вдалося виявити набагато більш розгалужену і велику мережу долин і каналів на поверхні планети.
Загальна довжина цієї системи, що колись була наповнена рідкою водою, більш ніж удвічі перевищує попередні оцінки вчених, складені ще в середині 1990-х років.
Мережа долин на Марсі була виявлена ще в 1970-х роках у результаті місії космічної станції NASA Mariner 9. З того часу вчені не можуть прийти до спільної думки, чи відображає ця система сліди, залишені потоками рідкої води, що випала опадами на планеті, яка мала колись теплий і вологий клімат. Або ж вона була сформована в результаті ерозії, спричиненої повільним виснаженням підземних запасів рідкої води, як це могло бути у разі холодного і сухого клімату на Марсі в минулому.
Автори нової роботи професор Вей Луо і Томас Степінскі вважають, що їхнє відкриття істотно зміцнює позиції першої гіпотези і свідчить на користь наявності в минулому на Марсі не тільки потоків рідкої води, а й цілого океану, що займав велику частину північної півкулі планети.
“Наші дані говорять про те, що на Марсі в минулому випадали потужні опади у вигляді дощу, які підживлювалися випаровуванням води з поверхні великого північного океану, що займав приблизно третину всієї поверхні планети”, – говорить Луо.
На користь цього свідчать численні низовини в північній півкулі Марса, тоді як південна півкуля, навпаки, має височини.
У результаті такого розподілу водних ресурсів клімат у цій частині планети був різко континентальним – сухим, а більша частина опадів випадала на межі океану і суші, в районі екватора.
