Вчені знайшли в горах в центральній частині Антарктиди найдавніші запаси льоду віком 2,7 мільйони років, вивчення яких вказало на те, що сучасні уявлення про початок льодовикового періоду можуть бути абсолютно неправильними, повідомляє новинна служба журналу Science.
«Ми вивчали так звані «сині криги», які наші колеги зазвичай ігнорують через те, що всередині них неможливо виділити окремі річні шари. Виявилося, що в таких покладах часто зберігаються дуже стародавні шари льодових відкладень, і лід такого віку змушує практично будь-яку людину звернути увагу на себе», — розповідає Ед Брук (Ed Brook), геолог з університету штату Орегон в Корвалліс (США).
Останній льодовиковий період в історії Землі, як сьогодні вважають геологи, почався приблизно 2,6 мільйона років тому і триває донині. Головною його особливістю є те, що площа заледеніння і температури поверхні Землі на всьому його протязі не були постійними – льодовики наступали і відступали кожні 40 і 100 тисяч років, і ці епізоди супроводжувалися різкими похолоданнями і потепліннями.
Ці цикли зледенінь та «відлиги», як сьогодні вважають багато вчених, у першу чергу пов’язані з так званими циклами Міланковіча – «гойданням» орбіти Землі, які змінюють те, як багато тепла отримують полюса і помірні широти. Інші геологи і кліматологи вважають, що насправді ці різкі зміни клімату пов’язані не з «космічними», а цілком земними факторами, такими як перебудови «конвеєра» течій у світовому океані або підвищення або пониження частки СО2 в атмосфері.
Зразки льоду, знайдені Бруком і його колегами в Трансантарктичних горах, в містечку під назвою Алан-Хіллс, сформувалися приблизно 2,7 мільярда років тому, ще до початку льодовикового періоду. Це рекордно давні запаси льоду – в минулому вченим вдавалося знаходити антарктичні льоди, що сформувалися близько мільйона років тому, що на 1,7 мільйона менше, ніж знахідка команди Брука.
Всередині цього льоду, як пояснюють вчені, заточені мікроскопічні бульбашки з повітрям, вивчення складу якого дозволить найближчим часом зрозуміти, який клімат панував на планеті перед початком зледеніння і як багато СО2 та інших парникових газів містилося в них в ту епоху.
Їх попереднє вивчення вже дало цікаві результати – за словами геологів, частка СО2 у бульбашках повітря в цих запасах льоду виявилася несподівано низькою, набагато меншою, ніж на те вказує хімічний та ізотопний склад раковин молюсків, витягнутих з морських осадових порід того ж часу.
Якщо ці дані підтвердяться, то це буде означати, що раковини молюсків та інші кліматичні «літописи», які сьогодні використовують палеокліматологи для вивчення умов на Землі в далекому минулому, можуть виявитися абсолютно неправильними.
Найближчим часом учені планують перевірити свої висновки, вивчаючи інші поклади найдавніших льодів, які вийшли на поверхню Антарктиди в результаті руху льодовиків на схилах гір.
Як сподіваються геологи, їм вдасться знайти ще більш давні запаси льоду, що сформувалися 5 мільйонів років тому або навіть раніше, коли клімат Землі був дуже теплим. Їх вивчення покаже, чи дійсно коливання в рівні СО2 були головною причиною настання льодовикового періоду або ж він виник в результаті якихось інших кліматичних або геологічних процесів.
