Екран на 144 Гц, потужне залізо та швидка зарядка. Огляд Xiaomi Poco X4 GT за 15000 гривень

Повністю пластиковий корпус

Poco X4 GT – глобальна версія деяких смартфонів компанії, що продаються в інших країнах під іншими назвами (наприклад Redmi K50i). Але зовні вони не відрізняються: наш тестовий апарат повністю пластиковий, з задньою матовою поверхнею. У сріблястому кольорі сліди пальців залишаються практично непомітними.

Рамки навколо дисплея за сьогоднішніми мірками (особливо нижня — про симетрію не йдеться) трохи товсті. Селфі-камера у формі літери “О” врізана в панель. ІЧ-порт для керування технікою та 3,5-мм джек під проводові навушники на місці. Єдиний спірний момент з погляду гіковського пристрою – неможливість розширити сховище картками microSD. Доведеться вибрати між версіями на 128 ГБ (офіційно представлена ​​в Білорусі) та 256 ГБ.

Коротше кажучи, все є стандартним. На тотальне використання пластику напевно пішли заради здешевлення девайсу. А ще заради його диференціації з формально більш крутими моделями на кшталт Poco F4.

Сканер відбитків розташувався у звичному місці – на клавіші живлення збоку. Працює швидко, один палець можна зареєструвати в системі кілька разів для підвищення точності.

У X4 GT кілька ґрат мультимедійних динаміків: одна з нижнього торця, друга – з верхнього. Остання переважно видає високочастотні звуки та грає трохи тихіше. Виходить «полуторне» звучання, до повноцінного стереоефекту трохи не дотягує. Але чіплятися не хочеться, такого сетапа цілком достатньо, щоб і не пропустити дзвінок, і подивитися ролик у сосцмережі.

І ще: проріз розмовного спікера у пристрої є. З неї, як належить, надходять голоси співрозмовників. Але не до кінця зрозуміло, чи поєднаний розмовний динамік із верхнім (мультимедійним) — чи це самостійний елемент. При розмові створюється відчуття, що звук доноситься у тому числі із верхніх грат. Втім, ефекту, коли вашу розмову чують всі навколо, все ж таки немає.

Пристойна автономність

Звинуватити X4 GT у недостатньому часі автономної роботи складно. Розраховувати на 6-6,5 години роботи екрану (залежно від сценаріїв використання) можна. На день без підзарядки цього виявиться достатньо. Приклад: зарядивши пристрій до 100%, я завантажив та встановив актуальну версію прошивки (MIUI 13.0.5) та прогнав синтетичні бенчмарки AnTuTu та CPU Throttling Test (два рази). Заряд знизився до 80%. Враховуючи ненажерливість подібних кейсів (тести енерговитратні), результат нормальний.

Що із швидкістю підзарядки? Акумулятор ємністю 5080 мАг підтримує максимум 67-ватні адаптери живлення. Такий є у комплекті. На поповнення (від 0 до 100%) йде близько 45-50 хвилин. Чи не рекорд, але й не провал. Тим більше, що за півгодини батарея встигне зарядитись на 75%.

Суперечливий екран

Один із найгіковських елементів всього телефону. Адже 6,5-дюймова панель підтримує частоту оновлення 144 Гц. Така частота зазвичай використовується в геймерських моніторах і перевершує ту, що, як правило, можна зустріти в сьогоднішніх смартфонах (до 120 Гц).

Щоправда, є кілька нюансів. Перший: за замовчуванням у пристрої активовано режим автоматичного налаштування частоти. І в такому режимі більше 120 Гц пристрій просто не демонструє – причому в оболонці, що в додатках. Нижній поріг – на рівні 50 Гц. Правда, до нього частота падає в окремих випадках, частіше дотримуючись 60 Гц (поки користувач не почне скролити робочі столи або іншим способом взаємодіяти з екраном).

Другий нюанс: налаштувати частоту вийде і самостійно, на вибір пропонуються варіанти з 60, 90 та 144 Гц. Це єдиний спосіб активувати 144 Гц на системному рівні. Але деякі програми (як мінімум більшість ігор) все одно працюватимуть у 60 Гц. А ті, що підтримують збільшену частоту (наприклад Sky Force: Reloaded), залочені під 120 Гц. Тобто 144 Гц можна побачити при перегортанні робочих столів та списків (коли скролиш стрічки з оновленнями). І суб’єктивно різниця зі 120 Гц у плавності малопомітна. Перехід із 90 до 120 Гц відчувався сильніше.

Але варто віддати Poco X4 GT належне: що в автоматичному, що в ручному режимах у місцях, де збільшена частота відчувається найбільше (ті ж стрічки месенджерів та соцмереж), проблем із ривками чи посмикуваннями картинки немає. Анімації плавні – за це варто подякувати досить продуктивному SoC (про це пізніше).

Зі спірного і на осінь 2022 року незвичайного — використання IPS-матриці замість OLED. Сама по собі вона не топового рівня, під нахилом чорний колір перетворюється на сірий, а загальне підсвічування помітніше. Крім того, більше, ніж на 600 ніт максимальної яскравості, розраховувати не доводиться. Під прямими променями (не важливо, природного чи штучного походження) панель починає «зліпнути».

До кольоропередачі з більших питань немає. Зрозуміло, що порівняння з OLED-матрицями в контрастності вона не витримує, але назвати екран тьмяним я не ризикну (а ще в ньому немає проблем із ШІМом). І все-таки, для простого користувача, останні кілька років використовуваного смартфонами з OLED-панелями (до чого нас привчили самі виробники) повернення до IPS може здатися даунгрейдом.

Вдале залізо

У цьому аспекті Poco X4 GT досяг успіху. Втім, це заслуга не так інженерів Xiaomi, а представників MediaTek — виробника чіпа Dimensity 8100 (техпроцес — 5 нанометрів), на якому ґрунтується смартфон. Разом з 8 ГБ оперативної пам’яті пристрій показує якщо і не флагманську, то близьку до неї продуктивність.

У тесті AnTuTu (v9) результат смартфона перевищує 750 тисяч балів (флагмани ціною тисячу і більше доларів вибивають близько 900—950 тисяч). Орієнтуватися виключно на цифри бенчмарку не до кінця правильно, але в житті апарат також показує себе з кращого боку: шорсткості (начебто смикається анімації при виклику списку запущених програм або в додатку камери) я не помітив. Та й загалом пристрій стабільний.

Вище скріншоти з результатами тесту на тротлінг (тобто падіння потужності під тривалим навантаженням). Перше зображення – після стандартного 15-хвилинного тесту (20 потоків), друге – після 30-хвилинного (100 потоків). Навіть у другому випадку падіння потужності відбувалося плавно, а не стрибкоподібно. Нагрів також виявився некритичним. Виміри спеціальним ПО я не робив, але задня сторона X4 GT нагрілася у верхній частині, біля камери, а не розжарилася повністю.

Коротше кажучи, в ААА-іграх (особливо якщо вони залочені під 60 кадрів) зниження продуктивності залишається непомітним довше порівняно зі смартфонами, що навіть продаються дорожче. CoD Mobile на високих графічних параметрах приблизно за півгодини регресу не відбулося. У Genshin Impact (якщо вірити тестам у мережі) телефон нагрівається і відповідно скидає яскравість екрану та кадри швидше. Але все одно: досвід у цьому проекті, як мінімум, не гірший у порівнянні з пристроями топового сегменту.

Камера

Основний фотомодуль X4 GT складається з трьох датчиків: на 64 Мп (f/1.9), 8 Мп («ширик», f/2.2, 120 градусів) та 2 Мп (макро).

В цілому по частині камери у смартфона все цілком звично: записувати відео можна в роздільній здатності аж до 4K (при 30 fps, без перемикання з одного модуля на інший під час одного запису), є автоматичний HDR-режим при фотографуванні, ІІ працює справно. За замовчуванням кадри робляться у зменшеному дозволі. Нижче наведено приклади, зроблені на автоматичних налаштуваннях:

Якість знімків визначна для смартфона цього класу? Напевно ні. Чи залишаться фотографіями задоволені більшість потенційних покупців? Припустимо, що так. Вдень, коли світла достатньо, кадри чіткі та контрастні. Можливо, навіть надто (дивіться на фото з горобиною). Зате HDR відпрацьовує як слід (фото з вітражними вікнами). Деталізації, як на мене (фото зі значком @), також вистачає. Вечірні знімки при включеному нічному режимі (автоматичному) особливою опрацюванням деталей не відрізняються, найчастіше фон йде в «мило». Загальний баланс кольорів – прийнятний.

Висновок

Poco X4 GT мені сподобався, девайс цілком можна розглядати для покупки. Причому як за офіційної ціни (в межах 15 000 грн), так і за вартості в інтернет-магазинах. Якщо стоїть вибір між цим пристроєм і, наприклад, Redmi Note 11 Pro + 5G, я віддавав би перевагу Poco.

Його основний плюс — хороша продуктивність і, що важливіше, стабільність. За це варто сказати спасибі чіпу від MediaTek, який скидає частоти (тобто троттліт) не так агресивно, а на коротких дистанціях (за умовної 15-хвилинної ігрової сесії) залишається в межах норми. Нагрів є, але не критичний. З роботою ПЗ (ОС, оболонка) особливих проблем я також не помітив. Автономність нехай і не рекордна, але нормальна. День на одному заряді (до 6–6,5 годин екрана) Poco X4 GT витягує. Загалом, за відчуттями від використання девайс ближче до флагманського сегменту, а не середньобюджетного.

Екран частотою в 144 Гц, як на мене, надмірний. У більшості сценаріїв використання вище 120 Гц отримати складно. Але й цього значення достатньо. Використання IPS-матриці як мінімум спірне. Зрозуміло, що на такий крок, швидше за все, пішли заради здешевлення телефону, але OLED-панель була б кращою. Когось може засмутити повністю пластиковий корпус (у пристрої вартістю приблизно $500 за курсом). Ще когось — відсутність бездротової зарядки чи захисту від води та пилу. Останнє, щоправда, у цьому класі поки що залишається прерогативою гаджетів Galaxy A від Samsung.