Вчені виявили, що зміна клімату відбувається швидше, ніж вважалося та загрожує тисячами передчасних смертей, засухами і соціальними заворушеннями
Свіже дослідження вчених з Університету Північної Кароліни стверджує, що якщо не вжити негайних заходів для гальмування змін клімату, це призведе до десятків тисяч смертей вже у наступні 13 років.
Смерть у повітрі
Автори дослідження зосередились на темі зростання забруднення повітря через підвищення середньої температури по всій планеті. Їхні розрахунки показали:
До 2030 року від впливу змін клімату на рівень забруднення повітря помре приблизно 60 тисяч людей. До 2100 року кількість передчасних смертей становитиме вже орієнтовно 260 тисяч.
“Оскільки зміна клімату впливає на концентрацію забрудників у повітрі, вона може мати значний вплив на здоров’я по всьому світу, на додаток до тих мільйонів людей, які вмирають від забруднення повітря щороку”, – стверджує керівник дослідження Джейсон Вест.
Вчені пояснюють, що підвищення температури прискорює хімічні реакції. Вони в свою чергу створюють такі забрудники повітря, як приземний озон та мікрочастинки. Рівень забруднення повітря також збільшуватиметься у зонах, які ставатимуть сухішими. Там менше забрудників вимиватиметься дощами, підвищиться кількість пожеж, а вітри розноситимуть більше пилу.
Небезпечні дерева
Окрім того, через підвищення темпертури більшу кількість органічних забруднювачів вироблятимуть дерева. Як то не дивно, але це правда – рослини не лише покращують екологію, але й підвищують рівень забруднення все тим же озоном. Але, як пише Popular Science, це провина людства.
Справа в тому, що рослини виробляють летючі органічні сполуки. У повітрі вони вступають у реакцію з окисами азоту – побічними продуктами, які виникають під час згоряння палива, зокрема, бензину.
В результаті підвищується концентрація приземного шару озону. Він, у свою чергу, подразнює дихальні шляхи та загострює захворювання легень, астму та інколи може навіть спричинити пошкодження легень.
Вплив рослин під час спеки може погіршити забруднення озоном на 60%, стверджують автори дослідження, яке вони проводили в Берліні, а результати опубліковали в травні 2017 року в журналі Environmental Science & Technology.
Тож саме лише висаджування дерев, як пише Popular Science, нагадує листок шпинату на бургері – їжа стає кориснішою, але все ще може спровокувати серцевий напад.
Чи вдасться зупинити зміни клімату
Автори ще одного опублікованого 31 липня дослідження налаштовані песимістично. За їхніми розрахунками, шанси стримати підвищення температури в межах 2 градусів по Цельсію до кінця століття дорівнюють 5%.
“Ми ближче до межі, ніж ми думали”, – відзначив керівник дослідження, академік Університету Вашингтону Едріан Рафтері.
Натомість, розрахунки вчених показали, що до 2100 року з шансом у 90% температура підвищиться від 2С до 4,9С.
Цифра у 2С виникла під час підписання Паризької кліматичної угоди в 2015 році. Підписана лідерами 195 країн угода передбачає зниження рівня викидів до такого, що пом’якшить наслідки глобального потепління.
А вони, за прогнозами вчених дуже небезпечні. Зокрема, це значне зростання рівня моря, засуха, періоди сильної спеки та соціальні заворушення. Окрім того, зміна клімату загрожує вимиранням багатьом видам тварин.
Корали та білі ведмеді
Наприклад, зараз б’ють на сполох через відмирання коралів Великого бар’єрного рифу – унікального природного явища поблизу узбережжя Австралії. Вже 36 років він входить до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Колонія коралів простягається на 2300 км у море та займає площу в 344 квадратних км, що приблизно дорівнює площі Італії. Риф нараховує близько 600 типів коралів та є домом для 1625 видів риб.
Але вже два роки поспіль корали біліють та відмирають, пише The Economist. Видання зауважує, що подібне фіксувалося в 1998 та 2002 роках, але такого, щоб це тривало два роки підряд ще не бувало.
Причиною побіління та подальшого відмирання коралів вважають не лише забруднення моря стічними водами, але й підвищення температури моря через зміну клімату. На початку 2016 року на поверхні моря біля коралів була зафіксована рекордно висока температура води, починаючи з 1900 року, коли власне й почали її заміряти.
Корали – це тварини (поліпи), які живуть у сімбіозі з водоростями, за рахунок яких вони отримують поживні речовини. Ці ж водорості обумовлюють їхній колір. Підвищення температури води спричиняє відторгнення коралами водоростей і в результаті вони починають відмирати від голоду. Загалом вони здатні відтворюватись, але інтенсивність потепління не дає їм часу на це.
У 2016 році від побіління відмерла п’ята частина коралів Великого бар’єрного рифу. Найбільше постраждала його північна частина, де відмерло дві третини коралів. Шкоду, якої зазнав риф у 2017 році ще належить визначити.
Ще у 2009 році Міжнародний союз охорони природи назвав 10 видів, які, на додаток до полярного ведмедя можуть слугувати символами вимирання через зміну клімату.
До списку включили акропору оленерогу (вид коралів), кільчасту нерпу, шкірясту черепаху, імператорського пінгвіна, сагайдачне дерево, рибу-клоуна, арктичну лисицю, лосося, коалу та кита Білуху (або ж білугу).
Слабеньке світло в кінці тунелю
Паризька угода – лише перший та мелесенький крок, але хоча б той факт, що більшість країн світу пристали на неї вже був неабияким досягненням.
Проте вже цього року президент США Дональд Тамп оголосив, що Америка виходить із угоди. Він пояснив це небажанням обмежувати обсяги вугільної промисловості Сполучених Штатів.
Деякі країни натомість взялися активно вживати заходи для зменшення викидів, що спричиняють глобальне потепління. Наприклад, Франція та Велика Британія планують відмовитися до 2040 року від дизельних та бензинових автомобілів. Крім того, Франція планує відмовитися до 2022 року від використання вугілля при виробництві електроенергії.
У Паризькій угоді міститься ще більш амбітна мета – не просто обмежити глобальне потепління “значно нижче 2С”, але й “докласти зусиль”, щоб обмежити зростання температури до 1,5С. Але, згідно з дослідженням Унверситету Вашингтона, шанси на це дорівнюють 1%.
Та це не привід “скласти лапки” і нічого не робити, вважає не залучений до дослідження вчений-кліматолог з Техаського університету A&M Ендрю Десслер.
“Я погоджуюсь, що навряд чи вдасться лишитися на рівні нижче 2С та 1,5С. Але це дослідження дає помилкове відчуття заціпеніння. Завтра хтось може винайти джерело енергії, вільне від вуглецю, яке всі застосують”, – вважає він.
За словами вченого, значним фактором для зниження викидів є зниження вартості відновлювальної енергії.
