Українці, що змінюють світову фінансову та технологічну індустрію

Реклама

ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ

Час читання: 5 хв.

Українські розробники та підприємці давно довели, що можуть створювати та розвивати компанії, які змінюють правила гри у світовій економіці та стоять за успіхом міжнародних технологічних компаній.

Влад Яценко — співзасновник Revolut

Влад Яценко — один із ключових фігур у створенні Revolut, одного з найбільших необанків у світі. Разом із Миколою Сторонським він запустив стартап у 2015 році, коли ідея цифрового банкінгу ще тільки зароджувалася. Яценко як технічний директор керував командою з 500 інженерів, які побудували фінансову платформу, що дозволяє користувачам зручно обмінювати валюти, здійснювати міжнародні платежі без комісій та використовувати широкий спектр фінансових послуг​.

Реклама

 

Revolut починав як невеликий проєкт у коворкінгу Лондона, але завдяки технічному рішенню та стратегії масштабування він став одним із лідерів фінтех-ринку. За кілька років компанія отримала банківську ліцензію та почала експансію у США та Європі. Сьогодні Яценко є мультимільйонером і одним із найвпливовіших українських інженерів у фінтех-індустрії.

Дмитро Запорожець — співзасновник GitLab

Історія Дмитра Запорожця — ще одне підтвердження того, що глобальні технологічні компанії можуть народжуватися будь-де. У 2011 році він створив GitLab, альтернативу GitHub для розробників, спочатку як проєкт із відкритим кодом. Його рішення швидко стало популярним, і вже через два роки голландський інвестор Сід Сібранді запропонував Дмитру зробити з хобі повноцінний бізнес​.

 

GitLab став першою українською компанією, що вийшла на IPO на біржі NASDAQ, досягнувши капіталізації у $15 млрд. Запорожець залишається ключовою фігурою в компанії та розробляє нові технологічні рішення для мільйонів користувачів по всьому світу. Його успіх надихає українських інженерів працювати над продуктами глобального рівня.

Реклама

Олексій Шевченко, Максим Литвин та Дмитро Лідер — співзасновники Grammarly

Ще одна історія успіху — стартап Grammarly, який створили Олексій Шевченко, Максим Литвин і Дмитро Лідер. Спочатку вони розробили MyDropbox — сервіс перевірки студентських робіт на плагіат. Після його продажу у 2009 році вони запустили Grammarly — продукт, який став світовим лідером у сфері допомоги з написанням текстів англійською мовою​.

Grammarly використовує штучний інтелект для аналізу текстів, і сьогодні ним користуються понад 20 мільйонів людей у всьому світі. Компанія стала єдинорогом у 2019 році з оцінкою в $1,3 млрд і продовжує активно розвиватися.

 

Ніколай Мироненко – технічний співзасновник фінтех-стартапу Moss 

 

Ніколай Мироненко, разом із командою німецьких підприємців, став технічним співзасновником Moss – однієї з найбільш швидкозростаючих європейських платформ для автоматизації фінансового менеджменту.

 

Але це не перший його прорив. Ще до Moss він працював у Wise, де був четвертим інженером і брав участь у розробці технологій, які змінили світ міжнародних платежів. Він знає, як побудувати фінансову інфраструктуру, яка масштабуватиметься до мільярдів доларів обороту. Тепер Мироненко допомагає компаніям у Європі повністю автоматизувати управління витратами. Moss уже оцінюєтся в понад €500 млн, а його клієнтами стали тисячі компаній у Німеччині, Великій Британії, Нідерландах, Франції та інших.

 

Що це означає для українських технічних спеціалістів і стартаперів? Це приклад того, як українець зміг створити глобальний фінтех-продукт, який вирішує масштабні проблеми та конкурує з найкращими компаніями Європи.

 

Moss автоматизує бухгалтерські процеси та дозволяє компаніям керувати фінансами без зайвої паперової роботи, мануальних розрахунків та непередбачуваних витрат.

 

“Фінансові команди не повинні витрачати час на рутину. Ми створили Moss, щоб автоматизувати витрати, бухгалтерію та контроль бюджетів – і зробити фінанси компаній прозорими та керованими в один клік”, – пояснює Мироненко.

Основні можливості Moss:

  • Віртуальні та фізичні корпоративні картки – кожен працівник отримує персональну карту з індивідуальними лімітами та автоматичним обліком витрат.

  • Автоматизована бухгалтерія – усі витрати синхронізуються з фінансовими системами компанії, без потреби вручну переносити дані.

  • Швидке затвердження бюджетів – компанії бачать усі витрати в реальному часі та можуть контролювати, куди йдуть гроші.

 

До того як стати співзасновником Moss, Ніколай Мироненко працював в Wise, де допомагав будувати масштабну платіжну інфраструктуру. Він уже знав, що головний секрет успіху фінтех-продукту – це правильна інженерна архітектура.

 

“Щоб створити фінтех-продукт, який може масштабуватися, треба закласти правильні технічні принципи ще на старті. Це не просто дизайн, це фундаментальна інженерія”, – каже Мироненко.

 

У Moss він застосував цей підхід і побудував систему, яка може обробляти тисячі корпоративних транзакцій одночасно, не створюючи навантаження на бухгалтерів і фінансові команди.

Головні технічні рішення, які впровадив Мироненко:

  • Масштабована хмарна інфраструктура – дозволяє Moss швидко обробляти великі обсяги фінансових операцій.

  • Інтеграція з бухгалтерськими системами – компанії можуть підключити Moss до своїх ERP і вести фінанси автоматично.

  • Автоматизовані алгоритми аналізу витрат – система сама визначає потенційні перевитрати та аномалії у транзакціях.

  • Високий рівень безпеки – всі фінансові дані шифруються та захищаються згідно з європейськими стандартами​.

 

“Найголовніше – розуміти, що успішний фінтех будується на технологіях. Якщо ти інженер, ти можеш створювати такі продукти і змінювати ринок”, – підсумовує Мироненко.

Що це означає для українських техпідприємців?

Ці історії – не просто про стартапи, а про безмежні можливості для українських інженерів, продуктологів та підприємців. Вони доводять, що світова фінтех- та технологічна сцена відкрита для тих, хто здатен вирішувати реальні проблеми та створювати масштабовані технології.

1. Українські інженери – затребувані по всьому світу.
Сьогодні не обов’язково бути в Кремнієвій долині, щоб будувати компанію світового рівня. GitLab, Grammarly, Revolut, Wise, Moss – всі ці компанії мають українських співзасновників і доводять, що якісний продукт може підкорювати міжнародний ринок з будь-якої точки світу. Важливо мислити масштабно з першого дня: шукати проблеми, які актуальні для мільйонів людей, і створювати рішення, що можуть змінювати індустрії.

Знання, які є у наших розробників, дозволяють їм не просто працювати в топових компаніях, а й ставати співзасновниками нових глобальних стартапів. Це означає, що сьогодні навіть розробник, який працює у невеликій компанії, може стати засновником наступного Revolut чи Grammarly – достатньо розуміння ринку, команди та правильного бачення.

3. Нетворкінг та співпраця – рушійна сила успіху.
Кожен із цих кейсів має спільний знаменник: співпраця з іншими підприємцями, венчурними фондами та інженерами. Дмитро Запорожець створив GitLab, але його трансформація в компанію відбулася після зустрічі з інвестором Сідом Сібранді. Влад Яценко розвивав Revolut разом із Миколою Сторонським. Ніколай Мироненко став співзасновником Moss, працюючи разом із європейськими підприємцями.

Українські стартапери мають використовувати свої сильні сторони – інженерну експертизу, швидкість впровадження технологій та здатність адаптуватися до ринку. Але водночас важливо вибудовувати зв’язки: спілкуватися з потенційними партнерами, шукати менторів та не боятися виходити на міжнародні конференції.

4. Україна – це бренд у світовому технологічному просторі.
Українські фахівці вже змінили глобальні ринки. Успіх таких компаній, як Grammarly, Revolut чи Wise, – це не випадковість, а закономірність. Це означає, що українські розробники, продуктологи та підприємці мають не просто будувати кар’єру, а мислити масштабніше – створювати компанії, які зможуть впливати на світові ринки та диктувати нові правила гри.

 

Реклама

Вас також можуть зацікавити новини:

Не пропустіть

СВІЖІ НОВИНИ