Термін «дипфейк» став все більш поширеним в новинах, адже ця технологія використовує штучний інтелект для створення реалістичних, але підроблених відео та зображень. Алгоритми глибокого навчання обробляють великі обсяги даних, дозволяючи створювати нові візуальні матеріали, які імітують те, що людина на відео говорить або робить щось, чого насправді не відбувалося.
Дипфейки найбільше відомі своєю здатністю замінювати особи у відео або змінювати мову, роблячи підроблені матеріали дуже правдоподібними. Для цього використовуються нейронні мережі, зокрема генеративно-змагальні мережі (GANs), які складаються з генератора, що створює фейкові зображення, і дискримінатора, який намагається їх виявити. Цей процес триває, поки фейк не стає настільки якісним, що його важко відрізнити від справжнього.
Попри негативний імідж дипфейків, технологія має й корисні застосування. В кіноіндустрії, наприклад, дипфейки можуть «оживити» акторів, які вже померли, або омолодити персонажів. Технологія також може бути використана для створення реалістичних симуляцій у медицині та службах безпеки. Тим не менш, дипфейки несуть і серйозні ризики, такі як створення підробленої порнографії або шахрайство з використанням фальшивих голосових викликів, що може призвести до фінансових втрат і шкоди репутації.
