Багато питань щодо ракети “Сармат”. Нічого не змінюється у заболотті дикому. Як загрожували всьому цивілізованому Світу ядерною зброєю, так і продовжують загрожувати. Але одна річ загрожувати тим, що є, а зовсім інша, тим, що викликає низку недвозначних питань.
У 2022-му році, ще бадьорий Дмитро Рогозин погрожував Заходу новітньою міжконтинентальною балістичною ракетою “Сармат”, якої, по суті, не було. Як же так, вигукнуть адепти “Сармата”, адже 20 квітня 2022 року було здійснено перший успішний випробувальний запуск ракети з космодрому Плесецьк. Правильно, перший та єдиний.
Що найкумедніше, лише після одного єдиного випробувального пуску, 16 серпня 2022 року був підписаний державний контракт на виготовлення і постачання МБР “Сармат” в російські війська.
В даному випадку слід розуміти, що “Сармат” – це дуже сира та дуже проблемна ракета. Так, наприклад, перші кидкові випробування МБР “Сармат”, які планувалися на 2016 рік, були проведені лише у 2018-му, а відновилися після тривалої паузи аж у 2020-му році. Ці затримки були викликані великою кількістю технічного та технологічного характеру проблем, що виникали в рамках створення та підготовки ракети до випробувань.
Не укладаючись у строки забезпечення ракетами “Сармат” комплексів “Авангард”, було вирішено до 2027 року на останні встановлювати старі радянські МБР УР-100Н УТТХ, що не випускаються з 1985 року. Згідно з планом поставок “Авангардів”, до військ з 2019 по 2027 роки буде передано у кількості 12 одиниць.
Але головне, все ж таки не технічні та технологічні можливості росіян випускати ракети “Сармат”, а те, що за всіма вимогами вони не можуть їх приймати в дію, після кількох років вирішення проблем і всього одного успішного випробувального пуску. Наприклад, в СРСР ракети такого типу проходили випробування протягом декількох років, перш ніж починалося їх серійне виробництво, проводилися десятки випробувальних пусків.
Очевидно, що росія квапить події і прагне, якнайшвидше передати у війська те, що називається міжконтинентальною балістичною ракетою “Сармат”, що не має аналогів у світі. Але поки що їй вдається лише осоромитися на цій ракеті, демонструючи не лише свою виробничу безпорадність, а й тотальну нерозсудливість. Адже ракета, яка не пройшла всіх стадій випробувань і повинна мати ядерну бойову частину, це як бомба з годинниковим механізмом – небезпечна, в першу чергу, для своїх творців.
