Чому банківські рахунки точно заблокують: що робити, щоб зняти санкції фінмоніторингу

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

Українці стали активніше скаржитися на блокування та примусове закриття банківських рахунків. Часто це відбувається не через шахрайство чи списання боргів, а через фінансовий нагляд, принципи якого не всі розуміють і стандарти якого банки приховують. Казначейство розглянуло найпоширеніші причини закриття рахунків і те, що люди можуть зробити, щоб повернути свої гроші.

У розділі зворотного зв’язку Казначейства значно зросла кількість скарг на блокування та закриття рахунків. Найчастіше люди пишуть про такі події в державному ПриватБанку. Цю тенденцію також підтверджує офіційна статистика щодо запитів з питань фінансового моніторингу, отриманих Національним банком від громадян України:

• 2021 рік – 288 звернень;

• 2022 рік – 181 звернення;

• 2023 рік – 413 звернень.

Цього року скарг вже зібрали в 1,4-2,3 рази більше, ніж у попередні періоди, а за підсумками всього 2023 року буде встановлено рекорд. Адже рахунки закривають щодня і незадоволених стає дедалі більше.

ПРОДОВЖЕННЯ ПІСЛЯ РЕКЛАМИ

У Нацбанку розповіли, як розподіляються 882 звернення громадян, зібраних у 2021—2023 роках:

• 462 – на банки з державним капіталом;

• 243 – на банки з приватним українським капіталом;

• 167 – на банки іноземних банківських груп;

• 10 – без зазначення банків.

“На нашу думку, більше скарг надходить на банки з державною часткою капіталу, оскільки вони обслуговують більше фізичних осіб”, – пояснили у Національному банку.

Регулятор також уточнив для Мінфіну питання, які найчастіше стосуються скарги населення на банківський фінмоніторинг:

• Неможливість/небажання людини надати документи на запит банку, що підтверджують походження коштів, або нерозуміння клієнта, які саме документи вимагає банк.

• Неможливість проведення дистанційної ідентифікації під час відкриття рахунку чи актуалізації даних.

• Відмова у проведенні фінансових операцій на підставі документів, що втратили чинність.

Наприклад, паспорти без вклеєного фото в 25 і 45 років.

• Безпідставне, на думку скаржника, блокування операцій за рахунками.

В НБУ є Департамент захисту прав споживачів фінансових послуг (керівник – Ольга Ловайчук), який розглядає скарги громадян. На прохання громадян він повинен розслідувати, коли скарга є обґрунтованою, а коли ні. Якщо банки порушують правила або зловживають своїми повноваженнями, їх перевіряють і карають.

Однак питання фінансового моніторингу є більш складним. Перевірки банків з питань фінансового моніторингу регулюються Постановою НБУ № 90 від 30 червня 2020 року.

У своїх офіційних відповідях Міністерству фінансів представники Нацбанку зазначили, що документ не передбачає проведення позапланових перевірок на підставі скарг клієнтів щодо фінмоніторингу. Однак він гарантує, що скарги громадян враховуватимуться при здійсненні нагляду за банками. Люди, які втратили свої рахунки, змушені вирішувати свої проблеми з банком самостійно, керуючись правилами, які не є загальнодоступними.

Ірина Попова, виконавчий директор фінансової компанії “Активити”, назвала три найпоширеніші причини блокування та примусового закриття банківських рахунків:

• Онлайн-шахрайство, злодійство з рахунків, яких останнім часом стає дедалі більше.

• Наявність заборгованості з виконавчого провадження.

Після набрання чинності 6 травня 2023 року нового закону (№3048-IX) було відновлено арешт банківських рахунків, накладений виконавчою службою через борги, незалежно від їхнього розміру. Також запроваджено нове правило: власникам рахунків дозволили витрачати з заарештованих рахунків не більше ніж 13,4 тис. грн. (Два розміри мінімальних зарплат). Відомі випадки блокування банківських рахунків, на які нараховуються соціальні виплати або пенсії. З арештом рахунків зіткнулися особи, котрі виступили поручителями за кредитом третіх осіб.

• Рекомендація фінансового моніторингу.

У кращому разі фінансисти після подальших звернень пояснять, що розірвали відносини через фінмоніторинг без детальних пояснень суті порушення, а можуть взагалі нічого не роз’яснювати, що їм дозволяється чинним законодавством.

Дмитро Лазебний порадив постраждалим такий алгоритм дій:

• Проаналізувати свої фінансові операції з перерахованих вище маркерів. Навести довідки про своїх друзів, контрагентів, яким посилали/отримували гроші — на предмет їхньої потенційної проблемності. Намагатися супроводжувати свої операції відповідними документами та спланувати лінію захисту. Наприклад, деякі люди збирають/пишуть розписки про те, що запозичували в іншої фізособи гроші або позичали їй, щоб пояснити перерахування. Це може бути допомога знайомому чи повернення йому старого обов’язку. Фізособи в Україні мають право кредитувати одна одну, що підтверджується борговими розписками, які можуть сприйматися банками як доказ. Намагатися з’ясувати в банку причину блокування/закриття рахунку, зрозуміти, яку операцію визнали підозрілою, і одразу надати документи та пояснення, які запитують банк. Про всяк випадок знайти альтернативний банк і відкрити там рахунок, щоб туди можна було перерахувати розблоковані кошти.

«Якщо ви демонструватимете максимальну відкритість у відносинах із банком і надасте необхідні документи, то, найімовірніше, рахунок вам розблокують. При цьому ваша операція не повинна бути очевидною злочинною чи протизаконною. Інакше ні, рахунок буде заблоковано», – визнав Лазебний.

Але банк може відмовитись щось пояснювати і просто в односторонньому порядку припинити співпрацю/обслуговування клієнта, на що, до речі, теж має право. Тоді Лазебний рекомендує наступні кроки:

• Направити до банку запит щодо надання офіційної відмови у розблокуванні коштів на рахунку. Оскаржитиме надалі таку відмову в суді. Звернутися до фінустанови з письмовим запитом (заявою) про припинення обслуговування та закриття заблокованого рахунку та просити переказати залишок коштів на ваш рахунок в іншому банку.